Місяць тому на вул. Садовій, 2а у Львові відкрили візовий сервісний центр Генерального консульства Польщі. Тут оформляють національні польські, шенгенські та нові шопінг-візи. За послуги просять 225 грн. Окремо — вартість візи. Аби потрапити в центр, треба зареєструватися через інтернет або телефоном. Прийти у вказаний час.
О 10.00 у середу, 4 січня, у великій залі на першому поверсі центру зібралися близько 30 людей. Сидять у бежевих шкіряних кріслах, чекають своєї черги. Документи приймають у 36 вікнах. 12 є на першому поверсі, 24 — на другому. Кожен відвідувач має талон із порядковим номером. Його висвітлюють на великому екрані. Вказано також, до якого вікна підходити.
Кілька людей за столами заповнюють анкети. Петро Сулима, 59 років, із райцентру Пустомити повільно виводить свою домашню адресу. Консультант Ганна пояснює йому, як правильно написати її латинськими буквами. Петро Миколайович робить помилку, просить ще один бланк для візи.
— Я думав, у цьому платному центрі тільки бізнесмени візи роблять, — розказує Петро Сулима. — Але моя сусідка тут уже була, каже: "Петро, не пошкодуй тих 225 гривень. Збережеш нерви і здоров'я". А то й правда. Тут спокійно, без нервотрьопок. Дівчата підкажуть, які документи піднести треба, якщо щось забув. Та й по грошах не дуже дорожче виходить. Там на Франка тобі ж нічим не допоможуть (на вул. Івана Франка, 108 — польське консульство. Приймають документи на візи безкоштовно. — "ГПУ"). Треба звертатися до фірм-посередників. У них паспорт поксерити — 12 гривень, анкету заповнити — 50. А тут усе безплатно. Реєстрація в консульстві тільки по інтернету. Рішалам треба 100 гривень дати, щоб тебе в той комп'ютер занесли. А сюда по телефону подзвонив, фамілію, номер паспорта сказав — та й усе. Тут матиму гарантію, що візу точно дадуть, бо всі документи перед тим консультанти перевірять. А на Франка 35 євро заплачу, а візу можуть і не дати.
— Поляки добре придумали, як на нас заробити, — виходить із центру 31-річна Наталія Шпутун. — Недаром стільки грошей вбахали тут у ремонти, — показує на скляний фасад сучасної двоповерхової будівлі. — Я перший раз у Польщу їду. Хотіла в консульстві на Франка уточнити, чи мені шенгенську візу треба, чи можна польську робити. Так додзвонитися туди не могла. Прийшла в те консульство, думаю, може, яка інформаційна довідка там є. Та де — охоронець навіть усередину не пускає. Каже — вхід тільки зареєстрованим. Таке враження, що там спеціально людям хамлять, щоб усі сюди ішли.
Візи в сервісному центрі видають через сім днів. Так само, як у консульстві.
Підроблене запрошення виготовляють за два дні
О 11.45 перед консульством на вул. Франка, 108 у Львові стоїть 40 людей.
— Що змінилося тут? Та урвався нам заробіток, — каже Микола, 32 роки. Він сім років заробляє на охочих відкрити візу. Пропонує їм оформлення документів, інтернет-реєстрацію тощо. — Але я би не сказав, що то з відкриттям платного центру пов'язано. Клієнтів тут поменшало, але не набагато. Для заробітчан кожна копійка дорога, то стараються економити. Тому і на Садову за комфортом не йдуть, і тут від наших послуг відмовляються. Зара по селах багато інтернет попроводили, то люди й самі реєструються. Хто часто їздить — то вже і анкету заповняє, ксерокс, де дешевше, робить. Раніше ми на чергах добре мали. Стояли тут у день до 300 людей, із п'ятої ранку. А ми їм за 200-300 гривень продавали місце. Але коли в червні запровадили електронну реєстрацію, черги зникли.
Каже, тепер основний заробіток — запрошення із Польщі.
— Мати запрошення — головна вимога при оформленні візи. А де той безробітний із села має його взяти? Ми і допомагаємо, связі ж маємо повсюду. Робимо все в комплексі. Даєте нам копії паспортів — через два дні маєте анкети заповнені, офіційне запрошення з печатками на місяць, страховку. Завдаток — 300 гривень, повна ціна — 650. І в консульство 35 євро. Гарантія — мій авторитет.
3 
1
Коментарі