"Швидше б на волю, — зітхає засуджений 47-річний Олександр Бзюк. — Уже проходжу реабілітацію перед звільненням. У камері зі мною живуть три коти — уже й їх до волі готую", — усміхається.
Олександр провів 10 років у львівській колонії строгого режиму N48. У місті Нововолинську Волинської області живуть його 26-річна дружина Олена та донька Аня.
— Хочу поскоріше із донечкою зустрітися, обійняти її, — каже Бзюк. Тримається за палицю. У в"язниці на турніку скалічив ногу.
— Зі самого дитинства бешкетував. У школі уроки пропускав, у карти грав. Тепер зав"язав повністю, навіть у дурня не граю, — запевняє. — Батько в мене шахтарем працював, випивав. Мати все на власному горбі тягнула. Я хотів заробляти гроші. У 18 років пішов працювати на шахту.
У 26-річному віці Олександр уперше спробував наркотики. За їх уживання на три роки потрапив до колонії.
— Товариш дав спробувати. Сподобалося, — запалює цигарку. — Та нікого не виню. Тільки себе. Мені ніхто насильно не колов. На щастя, зуби досі свої, вени — цілі.
26 грудня 1990 року Бзюк вийшов на волю. Залишився без житла. Через п"ять днів знову потрапив за ґрати.
— У колонії кинув наркотики, — веде далі. — Та в душі сидів хробачок ненависті до наркоторговця Володі — мені сказали, що він ціну на травку піднімав. У Радянському Союзі таке не дозволялося. Перед Новим роком завітав до Володі. У сутичці ножем порізав голову, лезом бритви — шию. Він вижив, а мені п"ять років дали.
Перед звільненням на побачення до Олександра прийшов товариш. Говорили про дівчат, друг продиктував адресу 23-річної Жанни. Олександру тоді виповнилося 34 роки.
— Не знаю, де він її взяв, — знизує плечима Олександр. — Та я вирішив написати. Жанка мені відповіла. Вона працювала піонервожатою в школі. Почали листуватися. Я чекав зустрічі із нею.
За 20 год. після звільнення його затримали міліціонери.
— Місцеві власті забрали мою батьківську квартиру. Треба ж було мене спекатися, — пояснює в"язень. — Порушили три кримінальні справи. Одна із них — за зґвалтування жінки, якої я ніколи не бачив. П"ять місяців провів під вартою. У залі суду мене виправдали. Жанна весь час підтримувала. Після весілля прожили разом два місяці.
Жанна загинула в автокатастрофі. Після цього Олександр Бзюк жив у будинку тещі. Познайомився із сусідкою 17-річною Оленою. 1999 року вони одружилися. Коли жінка була вагітною, Олександра звинуватили у вимаганні.
— Я невинний, — заперечує чоловік. — Та на суді мовчав. Після втрати Жанни боявся за життя дружини.
Удома Олександра чекають жінка та 9-річна дочка Аня. Чим займеться на волі, чоловік не знає. Каже, друзі кличуть у бізнес.
2 
35413
Коментарі