Напередодні Великодня і Проводів (так на Волині називають першу неділю після Пасхи) не зачинятимуть ворота майже 2,5 тис. цвинтарів області. Сотні тисяч волинян до смеркання прибиратимуть могили своїх родичів напередодні Світлого тижня і Хоминої неділі.

63-річна лучанка Марія Буцик готує для Проводів 47 пасок. Її численна родина похована на трьох міських кладовищах. У вівторок після Великодня понесе свячений кошик на вулицю Володимирську. У четвер покладе писанки в родинний склеп на цвинтарі на вул. Рівненській. А на Хомину неділю замовить заупокійну біля могил на заміському кладовищі Гаразджа.

— Наша сім"я купила 40 надмогильних вінків по 15 гривень за штуку, півсотні свічок по гривні кожна і 30 закритих лампадок, щоби вітер вогонь не задував. Плюс писанки, сир, пасочки й кільця свяченої ковбаси — на 200 гривень набрала, — каже пенсіонерка Марія Буцик.

Парафіяни помоляться у церкві за упокій душ померлих, а потім батюшка відправить панахиду на могилках.

— Не варто залишати на кладовищі пасхальні страви, щоб не привертати птахів і бродячих тварин, — каже священик Української православної церкви Київського патріархату Віталій Собко, 34 роки. — Борони Боже влаштовувати п"янки та оргії!

На Волинському Поліссі напередодні Проводів селяни не згадують покійників як померлих. Вірять, що на Великдень їхні душі сидять біля родини. На могилках вітаються з покійним, як із живим: "Христос Воскрес!". Обов"язково приносять коливо — варену житньо-пшеничну кутю. Незаміжні жінки вкладають плетені з верби панахидні вінки на могили, за якими нікому доглядати. На материнських могилах доньки сіють молоду траву і називають її "материнкою".

×