Улітку сувеніри ручної роботи стають популярнішими. На розкладачках просто неба в Рівному продають глиняний посуд, картини та фігурки героїв мультфільмів.

— Саморобні сувеніри кращі фабричних, бо оригінальніші. Це виручає у двох випадках — коли йдеш на свято до заможної людини або до малознайомої, — каже 22-річна рівнянка Юлія Созіна. — Можна не тратити купу грошей. Головне, не купити подарунок із натяком — свиню, жабу чи оленя.

Найбільший попит має національна символіка.

— За кордон друзям, зазвичай, везуть поліські вишиванки. Ціна їх різна: від 200 гривень і до 2 тисяч, — каже 26-річна продавщиця Ірина Скобець з речового ринку. — Ще модні магнітики на холодильник із тризубом або гербом міста — аркою — по 20 гривень. Іноземцям подобаються дерев"яні булави по 100 гривень.

Дітям купують дерев"яні свистульки по 3–5 грн, підліткам — скляні фігурки героїв мультфільмів по 5–25. Жіночі прикраси з бісеру, скла або напівкоштовного каміння обійдуться в 10–500 грн.

Одні з найдорожчих сувенірів у місті робить 60-річний Михайло Вовчук. Чоловік вирізьблює із дерева ексклюзивні панно, рами для дзеркал та статуетки.

За рік робить всього 2–3 вироби. Працює спеціальним дерев"яним молоточком — киянкою. Тому поверхня дерева має вигляд пористої.

— Схоже на людську шкіру, — пояснює майстер. — Це дуже кропітка робота, майже ювелірна — шкодить очам, руки болять. Працюю лише з дорогими породами — дубом, горіхом, вільхою та грушею. Їхня деревина має цікаві візерунки й не розсипається. Липу принципово не люблю.

Найдорожчу власну роботу Вовчук оцінив у 13 тис. грн. Це півметрове панно, вирізьблене з суцільного шматка вільхи.

— Усе з однієї колоди — і фігури птахів, і квіти. Ніякого клею, — запевняє Михайло Вовчук. — Півроку роботи витратив. Звідси і ціна така. Переважно мої вироби купують успішні бізнесмени на якийсь ювілей, чиновники або колекціонери.

×