"Я 15 років чекала тих дітей, а тепер навіть не побачу, як їм полізуть перші зубки", — плаче львів"янка Каріна Покотило, 35 років. Жінка лежить у восьмій львівській міській лікарні. На столику біля її ліжка — фотографії семимісячних двійнят Іринки та Сергійка.
Зранку 15 жовтня Каріна везла діток на масаж. Вийшла з дому на вул. Джорджа Вашинґтона. Біля під"їзду стояли автомобілі. Раптом з місця рушила вантажівка і різко дала задній хід.
— Усе відбулося миттєво. Газель бухнула мене в плече. Бачу, що зараз штовхне візок, — утекти з дітьми не встигну. Падаю під колеса і на ходу відштовхую коляску, — згадує жінка.
Візок ударився об бордюр тротуару і перехилився. Сергійко вилетів на асфальт. На щастя, не травмувався. Іринка залишилася всередині.
Каріна упала. Вантажівка переїхала їй праву ногу. Із переляку водій дав уперед і ще раз проїхав по нозі. Каріні відірвало правий палець.
Збіглися сусіди і перехожі. Підняли Сергія, почали заспокоювати немовлят. Якийсь чоловік перев"язав Каріні ногу паском.
— Якби не він, я б стекла кров"ю, — говорить потерпіла. — Бо "швидку" ми викликали три рази, поки приїхала. Вони навіть знеболюючого не мали із собою.
Лікарі двічі оперували кінцівку — пришивали палець. Чи приживеться — невідомо. Медики хвилюються, що ногу доведеться відрізати.
Каріна з постелі не встає. Нога підвішена. Надуває повітряні кульки, щоб розробляти легені. На сусідньому ліжку рожеву кульку розмальовує дівчинка з двома кісками. Фломастером виводить усмішку. Це старша донька Каріни Марта, 16 років.
— Перед аварією ми якраз збиралися з мамою обговорити, куди я буду поступати. А тепер, певно, вже нікуди, — зітхає дівчина. — Усі гроші підуть на лікування мамочки. І дітей треба комусь доглядати.
Чоловік Каріни Володимир за кордоном на заробітках. Відробляє борги. Багато грошей довелося витратити на підтримку двійнят у перші місяці. Вони народилися недоношеними. Іринка важила 1,40 кг, Сергійко був слабшим — 1,30 кг. У Володимира контракт, і він не може повернутися навіть тепер.
Марта каже, на ультразвукову діагностику під час вагітності мами вони ходили всією сім"єю.
— Тато все перепитував, чи точно буде хлопчик. Так хотів хоча б одного сина. А тепер Сергійко росте без тата і без мами, — говорить дівчина.
Грішми після трагедії Покотилам допомогли парафіяни храму Благовіщення Української греко-католицької церкви на сусідній вул. Пасічній та школа N82, у якій вчиться Марта. Дівчинка тепер пропускає заняття — із бабцею, мамою Каріни, доглядає сестру і брата.
Каріна каже, що біду передчувала. Зранку у неї злетів ланцюжок із хрестиком. Сприйняла це як поганий знак.
— У моєї Марти немає мобільного. Я зв"язуюся з нею через телефон її найкращої подруги Іри. Але вона не завжди його носить, — розповідає Каріна. — У цей день Марта допомогла мені винести візок у двір і по дорозі до школи зайшла за Ірою. Я чомусь попросила, щоб Ірина обов"язково взяла мобілку. А через десять хвилин я вже дзвонила до неї з місця аварії.
За кермом вантажівки був молодий хлопець. Каріна визнає, що він винен, але не тримає на нього зла. Не хоче називати навіть його імені:
Біду передчувала. Зранку злетів ланцюжок із хрестиком. Сприйняла це як поганий знак
— Він сам плаче. Його батьки страшенно перелякані. Хлопець винен, що не дивився у дзеркало заднього виду і різко дав назад. Та що тепер це згадувати — час назад не повернеш.
Каріна не знає, коли побачить своїх двійнят. Ще кілька місяців буде в лікарні. Категорично забороняє родичам приносити дітей у палату. Боїться, щоб не підчепили інфекції.
25 жовтня двійнятам виповнилося 7 місяців. У день їхнього народження в пологовому будинку на вул. Батальній народилися три двійні: п"ять хлопчиків і одна дівчинка — Іринка. Нині двійнята Каріни набрали вагу. Дівчинка важить 5,560 кг, хлопчик — 4,690.
2 
35413
Коментарі