28-річний Микола Стукало та на два роки старший Василь Качинський 13 січня полювали в полі за 10 км від міста Кузнецовськ на Рівненщині. Пізно ввечері натрапили на куріпок.
— Почув постріл товариша й присів від нестерпного болю в голові. Обличчя було в крові, — згадує Микола Стукало. — Тільки потім збагнув, що дріб влучив ще й у праві стегно та литку. Василь одразу ж викликав із мобільного "швидку". Дивуюся, як не знепритомнів і пройшов назустріч медикам понад два кілометри.
Чоловіка шпиталізували в нейрохірургію Рівненської центральної міської лікарні. Йому зробили рентген та комп"ютерну томографію голови.
— Cерйозне поранення. 6-міліметрова дробина влучила чоловікові під праву брову і, розтрощивши кістку черепа, ввійшла на сім сантиметрів у мозок. Окрім того, важливі структури мозку зачепив ще й уламок кістки черепа. Микола осліп на праве око, — говорить завідувач рентгенологічного відділення міської лікарні Ігор Велігурський, 40 років.
Життя мисливця під загрозою. Однак медики не оперуватимуть його. Кажуть, більше шансів вижити, якщо дробина та уламок кістки черепа залишаться в голові.
— У моїй понад 30-річній практиці був схожий випадок, — згадує Вадим Басалкевич, 53 роки, нейрогірург міської лікарні. — Чоловік зі Здолбунівського району з кількома дробинами живе по сьогоднішній день. Найважливіше — не допустити інфікування головного мозку та набряків. Щоправда, лікування тривале, й не виключено, що потім будуть ускладнення — епілепсія, роздратованість, втома.
Миколі Стукалу не дозволяють уставати з ліжка. Щодня його провідує дружина Алла, 24 роки. У шлюбі з нею чоловік має доньку 4-річну Вероніку. Родина мешкає в Кузнецовську в "малосімейці". Від першого шлюбу в Миколи є 9-річна Ангеліна. Вона живе з матір"ю.
Чоловік працює слюсарем-сантехніком на Рівненській АЕС, дружина безробітна. Із Василем Качинським знайомі років з 10. Він сторож на автостоянці. Разом на полювання ходили й раніше. Микола говорить, товариш провідував його і просив не доводити справу до суду, обіцяв компенсувати витрати на лікування. На роботі Стукалу зібрали 800 грн. Його старша на чотири роки сестра Олена дала на ліки 2 тис. грн. Але довелося й позичати.
Не виключено, що будуть ускладнення — епілепсія, роздратованість, втома
— Сам не знаю, як так сталося. Уже почало вечоріти, й ми добряче за день стомилися, — розповідає Василь Качинський. — Рушниця ІЖ-18е мені дісталася від покійного батька. Він був добрим мисливцем, а я лише рік як полюю. Ще й усіх документів толком не оформив.
Микола впевнений: товариш влучив у нього ненавмисне.
— На Василя не ображаюся, але на полювання більше з ним не піду, — жартує чоловік.
3 
35413
Коментарі