Закарпатські винороби змушені продавати свої напої або на фестивалях, або нелегально — поняття "приватний винороб" у законодавстві відсутнє. 63-річний винороб Іван Урста із села Великі Береги Берегівського району ще 2004 року розробив законопроект, який дозволяв би дрібним виноробам легально збувати плоди своєї праці. Однак документ не отримав підтримки у Верховній Раді.

Іван Урста зустрічає на автобусній зупинці, вишневою "Нивою" везе додому на вулицю Газло. Винороб мешкає у сільській хаті з дружиною Марією. Двоє синів одружені, живуть у райцентрі. У дворі Урсти стоїть невеликий погріб. У ньому винороб час од часу проводить дегустацію і продає кілька літрів вина.

— Пивниця мала — для трьох-чотирьох людей, — каже винороб. — Тут тримаю лише кілька бочечок, щоби не бігати щоразу до великого підвалу.

У погребі прохолодно — працює кондиціонер. На стіні — грамоти та подяки, привезені з різних фестивалів. На підлозі — бочки з винами. На кожній зазначено сорт напою та рік його виготовлення: "Кагор, 2003", "Сапераві, 2004", "Чорний Доктор, 2004", "Унікум, 2004". На поличках — винотека, пляшечки з напоями різної витримки. Урста щороку відбирає з бочок по кількасот грамів вина, щоби поповнити колекцію.

— Мій "Чорний доктор" із п"яти сортів винограду, — хвалиться господар. — А "Унікум" — вино із родзинок, підв"ялених ягід червоних сортів винограду, має унікальний смак. Виготовляю його за технологією відомого угорського "Токаю". Спробуйте, — наповнює келих із гумової трубки.

Із целофанового пакета винороб висипає на тарілку підсмажені грецькі горіхи та шматочки сухих вафель. Каже, що цієї закуски достатньо, щоби відрізнити сорти вин. Запалює три великі свічки. Дегустація вина — спеціальний ритуал.

Виробляти вино Урста почав ще замолоду.

— У Берегівській школі N1 у 1960-х роках було профзаняття "Виноградарство", — згадує винороб. — Нас три роки навчали, як доглядати за виноградом, а у випускному класі видали посвідчення-диплом молодшого агронома-виноградаря.

Вино краще для організму, аніж горілка чи пиво

На початку 1990-х тодішній працівник райвиконкому Іван Урста взяв в оренду радгоспні землі на Великій горі поблизу села. Почав закладати свій виноградник.

— На мене дивилися як на такого, що підриває засади колгоспу, — каже Урста. — Але невдовзі я зліг з інфарктом. Після одужання орендував меншу площу — Малу гору.

На трьох гектарах Урста заклав сім тисяч кущів винограду. Тепер вирощує там сорти "Голубок", "Сапераві", "Голубий Франк" та інші. Щоосені виробляє по 5–6 тис. літрів вина. Однак, як і багато його колег, легально продати вино не може.

— Разом із науковцями Бактянського агропромислового інституту ще 2004-го написав проект "Закону про виноград і вино", — розповідає Іван Іванович. — Через тодішнього народного депутата від Берегівського округу Іштвана Гайдоша подав його у Верховну Раду. Але проектом зігнорували, прийняли інший. Тепер за ліцензію треба платити 250 тисяч гривень! — обурюється. — Я пропонував зробити так, як в Угорщині. Там органи місцевого самоврядування обліковують, скільки приватні винороби мають сортів винограду, скільки вина виробляють. Із загальної кількості напоїв 360 літрів чоловік залишає собі, за решту сплачує акцизний збір і легально реалізовує, де і як хоче. На Закарпатті таких приватних виноробів, як я, — сотні, а то й тисячі. Але по закону ми — нелегали. Нас навіть ніхто не обліковує: ні сільська рада, ні статистика. Зате доброго вина всі хочуть!

Літр "Сапераві" в Урсти коштує 25 грн, "Чорного Доктора" — 30, "Кагору" — 40, "Унікуму" — 50. Постійні покупці до винороба приїжджають із Києва, Донецька, Дніпропетровська, Одеси.

— Сільським людям моє вино не по кишені, — каже винороб. — Вони п"ють "Ізабеллу", інші вина, які самі ж роблять. Але добре, що не горілку. Якщо раніше молодь у кафе замовляла пляшку білої, то тепер беруть вино. І Слава Богу — перехрестити їх тричі треба. Бо вино краще для організму, аніж горілка чи пиво.

Урста нарікає, що молодих виноробів дуже мало. У Великих Берегах три тисячі душ населення, та за 15 років лише один молодик орендував землю й заклав виноградник.

Винороб планує відкрити в селі музей вина. Уже викупив сторічну хату, зараз робить ремонт, завозить старі речі.

— Купив у людей кілька старих коліс, веретено, посуд, винний прес, — каже чоловік. — Хотів узяти старого воза з дерев"яними колесами, на якому колись виноград із поля возили, 500 доларів запросили. Як музей відкрию, буду туристів возити і дегустації проводити.

— Я сам вилікувався від інсульту вином, — каже Іван Урста, винороб із села Великі Береги Берегівського району Закарпатської області. — У ньому є вісім із 13 необхідних організмові амінокислот, увесь склад таблиці елементів Менделєєва. За своїм хімічним складом вино наближається до людської крові. Із червоних сортів винограду науковці створили протиракові ліки "Резерватрон". Тому рекомендую кожному українцеві щодня вживати чисте червоне вино. Французи, наприклад, щодня випивають до 400 грамів.

×