Двійнята нічого не чують із народження. У родині 35-річного Анатолія та 32-річної Богдани Кислових із райцентру Жидачів на Львівщині підростають четверо хлопців. Романові — 12 років, Юрієві — 10, Павлові та Максимові — по 2 роки і 9 місяців. Про те, що батьки дізналися лише півтора місяця тому.

Кислови живуть у двокімнатній квартирі п"ятиповерхівки у центрі Жидачева. Двері відчиняє Богдана, струнка русявка у світлих джинсах і смугастій футболці. Біля неї — двоє малюків із великим синіми очима. В одного подряпаний ніс, це — Максим. Хлопці усміхаються.  Тримаються мами, відразу сідають на крісло біля неї. Дверцята шафи в кімнаті зв"язані мотузками — щоби дітлахи не брали речі.

— Народилися вони в належний термін, жодних патологій лікарі не помічали. У рік, проте, не говорили. Лікарка в поліклініці сказала, що зі слухом усе нормально. Старші сини теж почали пізно говорити, то ми й заспокоїлися, — розповідає Богдана. — Діти ніби все розуміли, по телефону щось постійно мені белькотіли.

Торік у вересні Богдана поїхала працювати до Києва. Чоловікові зробили операцію на легенях, були потрібні гроші. До хвороби Анатолій був далекобійником, тепер тимчасово безробітний. У столиці жінка влаштувалася вчителькою англійської в одну з приватних шкіл. За дітьми доглядали Богданині батьки та свекруха.

— Вони зауважили, що хлопці не відгукуються на імена, не реагують на звуки. У березні повезли їх до Львівської обласної спеціалізованої дитячої лікарні, — веде далі. — Лікарі сказали, що в малюків дуже низький слух, тому порадили звернутися до Київського інституту отоларингології. Там поставили остаточний діагноз — двобічна сенсоневральна глухота. Хлопці нічого не чують. Причина? Лікарі припускають, що інфекція під час першого триместру вагітності.

Якщо продамо квартиру, грошей не вистачить

Діти призвичаюються до гостей, граються машинками на підлозі. Зненацька Павло пожбурив іграшку в Максима. Богдана картає кривдника, малий набурмосився.

— Вони розуміють, коли їх свариш, — Анатолій підхоплює на руки заплаканого Максима. — Відразу насуплюються, дивляться з-під лоба, а коли хвалиш — сміються, тішаться. Сини теж намагаються щось сказати, а коли не розуміємо їх — сердяться. Інколи з їхніх уст зривається щось схоже на "мама", "баба". Але лікарі кажуть, що це несвідомо, просто набір звуків.

У столиці Павлові та Максимові можуть вживити кохлеарні імпланти. Спеціальний електронний прилад хірурги вшивають у внутрішнє вухо. Один імплант коштує 25 тис. євро. Кисловим потрібні гроші на два.

— Хлопців поставили в чергу на безплатну імплантацію. Павлик — 409-й, Максим — 412-й, — зазначає Богдана. — Щороку в Україні роблять по 20 таких операцій. Нам же треба встигнути вшити імпланти до п"яти років. Лікарі кажуть, що це критичний вік, до якого дитина ще зможе навчитися говорити. Черга довга, якщо знайдемо гроші на імпланти, встигнемо. Але навіть якщо продамо квартиру, грошей не вистачить і на одну операцію.

Подружжя звернулося по допомогу до підприємців, ходили в церкви. Відгукнулися депутати Львівської обласної ради — постановили виділити із загального депутатського фонду 380 тис. грн. Гроші на рахунок Кислових іще не надійшли.

— Схожу проблему мала одна сім"я в Сокальському районі, — розказує жінка. — Їхній 3-річній доньці Алінці вже вживили імплант, але операцію робили у Варшаві. Ми зідзвонюємося з ними, мама дівчинки каже, що спочатку Аліна плакала, не розуміла, що відбувається, але тепер їй усе краще й краще. Ми теж хочемо поїхати до тієї клініки — на одні гроші вийде, що й у Києві. У Варшаві одна з найсильніших шкіл у Європі. Може, хлопців прооперують швидше.

Кислови збираються до варшавської клініки наприкінці квітня. Під час першої поїздки хлопців лише обстежать. Після операції, за словами батьків, доведеться  приїжджати щонайменше п"ять разів, щоби лікарі настроїли імпланти. За півроку після операції діти розрізнятимуть майже всі звуки і почнуть учитися розмовляти.

З операцією не можна зволікати

— Якщо людина втрачає слух після того, як навчилася говорити, то схожі операції можна проводити в будь-який час, — зазначає Любомира Кутневич, 48 років, головний педіатр Львівської області. — Але в Максима і Павлика Кислових слуху немає з народження, тому оперувати слід якнайшвидше. Якщо все мине добре, хлопці зможуть учитися з однолітками у звичайній школі.

×