Із головою Львівської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" 40-річною Іриною Сех спілкуємося у понеділок після прес-конференції у приміщенні облради. Представники партії розповідали про репресії, які проводить міліція щодо їхніх колег після 9 травня. Того дня біля Пагорба Слави львів'яни атакували автобуси представників партій "Родина" і "Русское единство".

— До наших славних органів можеш іти як свідок, а виходити підсудним, — говорить Ірина Ігорівна. — Степана Підкуймуху з Пустомит викликали до райвідділу. А потім висунули звинувачення. Братам Ковалівим із Самбора дали повістку на годину пізніше, ніж треба було з'явитися до міліції. Наступного дня їх силою запхали в машину і привезли до Львова. Романові Семчію закидають, що побив комуніста Калинюка. Його затримали в Росії, куди поїхав працювати, екстрадують в Україну. Зате стосовно чоловіка, який підстрелив "свободівця" з травматичного пістолета, досі не порушили кримінальної справи.

Сідаємо на диван біля конференц-залу облради. Ірина Сех одягнена в біло-сіру сукню. На шиї — золотий хрестик і рожеві масивні коралі. Кладе на стіл блокнот і телефон у футлярі.

"Свобода" агітувала людей приходити на Пагорб Слави 9 травня?

— Жодної офіційної агітації ми не проводили. Навпаки, на всіх публічних виступах попереджали львів'ян, що за люди до нас їдуть. Для них нічого не означає розбити комусь голову чи підстрелити когось. Як приклад наводили побиття керівника кримської організації "Свободи" Едуарда Леонова. У вересні 2007-го 40-річний чоловік через свої переконання став калікою — його скинули з мосту, поламав ноги. Рік проїздив у візку, тепер пересувається з милицями.

Губернатор Михайло Цимбалюк написав заяву про відставку, але досі працює. Сказав, що писав під тиском депутатів-"свободівців".

— Ми просто прийшли у його кабінет, поклали на стіл папір і ручку. По голові ніхто не бив, пальці в двері не запихав. Чому ми вимагали відставки? Цимбалюк брехав. У всіх виступах заявляв, що не допустить 9 травня провокацій. Про те саме запевняв нас особисто. Коли почалися бійки біля Пагорба Слави, йому телефонували депутати, голова облради. Він не брав слухавки. Порядний офіцер (Цимбалюк є генерал-майором міліції. — "ГПУ"), коли не дотримує слова, приставляє до скроні пістолет.

Президент може призначити на цю посаду прийнятнішу для "Свободи" людину?

— Зараз важко щось передбачити. Попередник Цимбалюка — Василь Горбаль принаймні не кривив душею. Ходив до московської церкви, відкрито виступав за червоний прапор.

Можете назвати основні здобутки "Свободи" за час останньої каденції в обласній раді?

— Для більшості нам не вистачає 19 голосів. Тому мусимо постійно шукати собі союзників. Попри це, довели всім, що рада є самостійним представницьким органом, який може впливати на ситуацію в області. Думаю, цим і спричинений той тиск, який здійснюють на Львівщину останнім часом.

Ми двічі уточнювали обласний бюджет. Завдяки цьому збільшили фінансування на охорону здоров'я, освіту, культуру, охорону культурної спадщини. Виділили гроші на адресну допомогу ветеранам УПА, реабілітованим, малозабезпеченим громадянам. Знайшли кошти на закупівлю шкільних автобусів, придбання дитячого сепаратора крові. Першими в Україні порушили питання так званої оптимізації — зупинили скорочення мережі соціально-культурних закладів і їх працівників.

Я розробила положення конкурсу "Екологічно чистий населений пункт". Уперше за час існування звалища у Грибовичах проведуть його державну екологічну експертизу — на це виділили 450 тисяч гривень.

Виступила ініціатором програми профілактики і запобігання поширенню пияцтва серед населення області на 2010–2012 роки. Заклали 260 тисяч гривень на цей рік. За статистикою, дорослий українець за рік випиває 14 літрів чистого спирту. Це ж деградація! Діти в четвертому класі йдуть на останній дзвоник із шампанським. Багато кому вигідно споювати українців. Плануємо влаштовувати конкурси соціальної реклами, створити в районах координаційні ради, відновити реабілітаційні центри для алкоголіків. Видамо книжку Василя Лаби "Історія пияцтва на Галичині".

Чому вирішили вступити саме до "Свободи"?

— Мене з дитинства виховували в патріотичному дусі. Дідусь по татовій лінії був серед 10 хлопців свого села, які зустрічали радянських визволителів у вишиванках, із хлібом-сіллю і синьо-жовтим прапором. Потім їх побили, прапор відібрали, сорочки порвали. Забрали його служити в радянську армію, потрапив у німецький полон, утік. Далі дивізія "Галичина", УПА. Повернувся в село, працював на кар'єрі. Про все це дідусь почав розповідати тільки перед смертю, 10 років тому. Навіть у 1990-х боявся згадувати. Дід по маминій лінії народився в Канаді. Був наймолодшим сином у сім'ї. Його старші сестри в Канаді досі живі, мають за 100 років. А діда, який перебрався до Радянського Союзу, вже давно немає.

Брат (Олег Панькевич, голова обласної ради, також член "Свободи". — "ГПУ") якось вплинув на ваш вибір?

— Ні. Він ні агітував, ні відмовляв. Вступила в партію 1998 року. Спочатку сиділа в офісі на ксероксі, робила копії документів. За тиждень стала заступником голови районної організації. Далі — радником Олега Тягнибока.

Вам пропонували хабарі?

— 100 тисяч доларів перед минулими парламентськими виборами. Телефонували з невідомого номера. Просили, щоб я сказала на прес-конференції, ніби "Свобода" — це проект Партії регіонів. Єдиний хабар, який узяла, — мішок ріпаку і горіхів. На прийомі громадян бабця просила посприяти, щоб їй оформили пільгову пенсію. Кілька разів до мене приходила. Розповідала, що їй виїжджати треба із села о шостій ранку. На останній раз дивлюся, сидить, згорблена, з величезним мішком. Заглядаю туди — ріпак, горіхи. Мусила взяти — не просити ж жінку назад це тягнути.

Траплялося, що мусили доводити свої переконання силою?

— Ви що, я ж учителька, — сміється. — До вступу в партію працювала заступником директора школи з виховної роботи. Зі мною досі колишні двієчники вітаються. Маю тримати марку.

×