У місті Калуш на Івано-Франківщині депутат міської ради від фракції БЮТ Ярослав Іваницький три години збирав милостиню. Пенсіонер із написом на грудях "Я український жебрак" провів під барельєфом Богдана Хмельницького акцію протесту, відстоюючи своє право на безплатну медицину.
— Я не маю за мету зібрати гроші, хоча вони зараз мені конче потрібні, — каже Ярослав Іваницький, 63 роки. — Хочу, щоб люди не стояли осторонь загальнодержавних проблем, щоб не варилися лише у своїх приватних справах, не погоджувалися зі злидарськими умовами існування. Ми маємо свою Конституцію — Основний закон України, де кожному гарантовано багато прав. Конституція писана не для нас, пересічних пенсіонерів, — це точно.
Ярослав Іваницький щомісяця отримує 529 грн пенсії. А за 14-денний курс лікування за гарантованою Конституцією безкоштовною медициною має витратити 500.
— Я хотів би ще чимось харчуватися. На 29 гривень, які залишаються після курсу лікування, не розженешся, — каже депутат.
Понад чотири роки пенсіонер бореться з хворобою блукаючий ревматоїдний поліартрит.
— Відчуваю кожен суглоб, крутить і ниє, аж жах, — згадує Ярослав Іваницький.— Оглядав мене нещодавно професор, похитав головою і спокійно сказав: "Нічого страшного. Треба зробити операцію і поставити штучний суглоб. 15 тисяч гривень — і ви бігаєте, як молодий!" За власні кошти я можу собі дозволити таку операцію років за три.
Позаторік Іваницький звернувся до соцзабезу за матеріальною допомогою. Отримав 80 грн на лікування. Для порівняння: чотири пігулки препарату "Алендрос", необхідні для місячного курсу лікування, коштують 70 грн.
— Я прекрасно розумію, — каже "бютівець", — що бажано провести таку акцію в Києві й посидіти під Кабміном, Верховною Радою чи Адміністрацією президента. Може, хтось із слуг народу відповів би, чому вони за наші податки їздять відпочивати у Баден-Баден, Каліфорнію чи на Гаваї.
Першу гривню до символічної скарбнички "українського жебрака" вкинула пенсіонерка Зінаїда Матус. Жінка поспівчувала чоловікові й пошкодувала, що пенсію отримає наступного дня. Дала б більше.
— Я маю 42 роки робочого стажу. І до чого доробилася? — запитує Матус. — Добре, що діти допомагають, якби надіялася лише на пенсію, не знаю, чи могла зараз із вами розмовляти. Я підтримую пана Ярослава повністю й бажаю йому якнайскорішого одужання.
Мовчазна акція протесту Ярослава Іваницького тривала три години. Люди накидали в коробку 27 грн.
Ярослав Іваницький працював на будівництві Калуcького хіміко-металургійного комбінату. Одружений. Виховав сина і доньку. Має двох онуків. 1987 року відкрив у Калуші художню майстерню.
8 
35413
Коментарі