"6 серпня 1945 року, Хиросима. Через 3 години після бомбардування. Кількість поранених невблаганно росте. Серед сотень потерпілих, обпалених до того, що не можна було сказати, чоловік це чи жінка, лежали діти, кричали "Гаряче! Гаряче!", і поранені немовлята, що плачуть поряд з матерями, - мертвими або вже вмираючими від отриманих ран". Ось що побачила ця людина повертаючись з школи додому по добре знайомій вулиці.

Ця людина не любить зустрічатися з журналістами і зайвий раз називати своє ім"я чужим людям.

Але він вважає себе щасливою людиною, адже він досі живий.

Ця фотографія показує очну зіницю жертви ядерного бомбардування, що отримала радіаційну катаракту. Помітно помутніння в центрі зіниці. Такими у нього були обидвоє очей. На той момент знали, що катаракта з"являється у тварин під дією радіації, а як лікувати її у людини, не знав ніхто. Деякі "атомні катаракти" з"являлися через декілька місяців після вибуху, а деякі навіть через декілька років.

Це головний вхід в Банк Сумітомо, який розташовувався всього в 250 метрах від епіцентра. Ймовірно, людина, сидів на ступенях, лицем до епіцентра, можливо чекаючи відкриття банку. Спалах світла, температура в 1 000, а то і 2 000 градусів, і людина була спалена живцем, залишивши тільки тінь.

У жовтні 1945 цій дівчині було 17 років. Частина спини, закрита лямкою заплічної сумки отримала не такий сильний опік, але на все життя на ній залишилися рубці. І живцем злізла шкіра.

У цієї жінки спина обвуглилася майже до кісток і порепалася, як земля в пустелі. Вона знаходилася за 4 км. від епіцентра, повідомляє topnews.

×