Заступник голови спілки молокоздавачів "В"юнка" з селища Сосниця на Чернігівщині Надія Ящук, 63 роки, з листопада 2007 року бореться за підвищення закупівельної ціни на молоко. Каже, 1,6 грн за літр, — знущання. Єдиний вихід — страйкувати.
— Страйк в одному районі нічого не дасть, — вважає жінка. — Треба щоб по всій Україні. Як не здамо хоч один день молоко, заводи заворушаться.
Спілку молокоздавачів "В"юнка" створили 2005 року. Вона об"єднує понад 300 господарів та два підприємства — ім. Довженка і "Лавське". Від неї працюють шість приймальників молока, із заводами завчасно погоджують зміну ціни. Серед членів "В"юнки" — колишній юрист районного управління сільського господарства, колишній головний бухгалтер торговельного підприємства, депутати райради тощо. На Чернігівщині ще одне об"єднання здавачів є у Ніжинському районі.
— Ми порахували, реальна собівартість молока 1,75 гривні. Причому все брали по мінімуму, — показує розрахунки Надія Петрівна. — Корова дає за рік три тисячі літрів молока. Для цього треба 2,5 тонни сіна. В зв"язку з торішньою засухою його треба викосити два гектари. Заплатити 2,5–3 гривні за скошену сотку, плюс доставка. Виходить, тільки на це треба 1014 гривень. Загалом утримання однієї корови обійдеться у 5219 гривень на рік. Якщо врахувати рентабельність 20 відсотків, молоко мають приймати по 2,1 гривні. Може, ми й потерпіли б трохи у "мінусах", аби бачили, що продукт у магазинах дешевшає. Та зараз літровий пакет коштує 3,93 гривні. У два з лишком рази дорожче, а заводи все плачуть, що в них немає прибутку.
— У нас молока менше, ніж із чотирма відсотками жирності, немає, — показує журнали бухгалтерка спілки 65-річна Тамара Філько. — Дивіться, і з білком порядок.
Торік 11 листопада всі заводи Чернігівщини в один день знизили закупівельну ціну на молоко в господарів із 1,8-1,85 грн до 1,6 грн. Потому обласне територіальне відділення антимонопольного комітету розпочало розгляд справи проти 12 молокопереробних підприємств.
— Минуло два місяці, а в Сосницькому районі як купляли по гривні шістдесят, так і купляють, — зауважує Надія Ящук. — Обласна узгоджувальна комісія з цін на молоко і м"ясо востаннє збиралась 2005-го. Відтоді не працює.
За нинішніх цін на молоко люди виріжуть худобу, вважає директор сосницького сільгосппідприємства ім. Довженка Михайло Батуренко, 51 рік.
— За моїми підрахунками, корів у нас восени поменшало на 20–25 відсотків, — зазначає він. — Цього року люди не питають у нашому господарстві телиць, а раніше відбою не було. На кутку Новоселля в Сосниці було 60 корів, а тепер — 18.
На Чернігівщині дві третини молока заводи купують у господарів.
Справа про антиконкурентні дії молокозаводів ще розглядається.
— Чотири молокозаводи повернули попередні закупівельні ціни — 1,8 гривні за кіло, — каже начальник Чернігівського відділення Антимонопольного комітету Анатолій Свириденко, 57 років. — Козелецький молокозавод повернув цю ціну в усіх районах, де заготовляє. Решта три — "Куликівське молоко", "Менський сир" та "Ніжинський міськмолокозавод" — тільки в районах, у яких висока конкуренція з іншими закупівельниками.
На території області молоко можуть заготовляти заводи інших областей. Так само й чернігівським підприємствам відкрита вся Україна. Тому, доводить Свириденко, заводам не можна висунути претензії в монополії.
— Але одночасне зниження цін дає підстави замислитися, — веде далі він. — Прямих доказів змови не маємо, тому ведемо аналіз економічного становища кожного окремого підприємства. На його основі зробимо висновок — обґрунтоване зниження ціни чи ні.
Голова Чернігівської облдержадміністрації 48-річний Володимир Хоменко говорить, що закупівельною ціною на молоко не задоволений.
— Нині два крупні молокозаводи — Менський і Ніжинський — навіть не зареєстровані на території області, — додає він. — Це говорить про ставлення власника до тієї території, до тих людей, які заготовляють йому сировину. Наші переробники нехтують інтересами здавачів.
4 
79692
Коментарі