"Заздрість і небажання розвиватися": авторка реп-уроків звільнилася

Вчительку біології 42-річну Ольгу Халепу з села Яковлівка на Харківщині визнали педагогинею року за рейтингом всеукраїнського суспільно-політичного тижневика "Освіта". Популярність вчителька отримала завдяки реп-урокам. Вона почала записувати їх торік у березні - із запровадженням карантину. Через пів року змушена була звільнитися з роботи через цькування колег.

В інтерв'ю Gazeta.ua Ольга Халепа розповіла, як прийняла рішення піти зі школи, в якій викладала 13 років, та чому в Україні не сприймають вчителів-новаторів.

 

- Причиною звільнення став булінг з боку адміністрації та колег, який продовжувався протягом кількох років. Накопичувалось до того моменту, поки я не захотіла поставити крапку. Постало питання: або зберегти своє фізичне і психічне здоров'я, й навчати дітей дистанційно, або ж залишитись в тому закладі і не розвиватися, як педагог.

Чи важко було прийняти рішення про звільнення?

- Це було складно, бо школа була моїм життя. Я дуже багато часу приділяла учням, своїм проєктам. Боляче було кидати те, чим я жила багато років. Коли написала заяву, директорка ж із радістю пішла оформляти мою трудову книжку. Нарешті мене позбулися. Але справа була не тільки в мені, а в тому, що частина колективу працювала не дуже якісно. Під час дистанційного навчання це було особливо помітно і батьки попросили директорку піти зі школи. Але вона не погодилась. Тоді батьки вирішили, що їхні діти гідні отримувати кращі знання. Тому більше 50 учнів із 90 перейшли в іншу школу.

Можете пояснити, чому система ламає вчителів-новаторів?

- Проста людська заздрість і небажання розвиватися. Це проблема не тільки моєї школи. Зараз мені телефонують і пишуть інші вчителі, в яких теж є або були такі проблеми. Їм доводиться звільнятися. А так не має бути. Цими питаннями треба займатися, тоді не будемо втрачати гарних вчителів, яких все менше лишається у школах.

Після звільнення ставлення односельців змінилося?

- Ні. Мені не соромно дивитися в очі ні батькам, ні учням. Я відчуваю до себе тільки повагу і добре ставлення. Займаюсь громадською діяльністю. Написала книгу про заснування нашого села. У школу поки повертатися не планую, але не можу загадувати наперед. Я люблю дітей і хочу викладати, але існує потворна система освіти, яка розчаровує і відштовхує. Зараз продовжую записувати реп-уроки. Також зайнялась проєктом "Руда біологія", поєднавши свою літературну творчість із вчительською роботою. Створюю біологічні казки для учнів "Біожизи". Веду блог на Tеlegram і YouTube-каналах. Розглядаю пропозиції щодо роботи у дистанційних школах. Чоловік, син і донька мене підтримують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як батькам зробити дітей успішнішими в навчанні

Як учні реагували на ваші реп-уроки?

- "Ого! Ольга Володимирівна репчик зачитала", - це була перша реакція. Потім учні звикли, вже чекали на реп-уроки. Одну ученицю мої онлайн-уроки спонукали написати свій реп.

Під час реп-уроків за короткий час тричі повторюється певний матеріал і це чудово спрацьовує. Діти казали, що легко запам'ятовують ті терміни, які римуються. Крім того, під час перегляду таких відеороликів працюють 3 сенсорні системи сприйняття. Але реп-уроки є лише доповненням до інших методів навчання, дітям треба додатково працювати з матеріалом.

Як ви почали писати реп?

- Вірші пишу з дитинства. Реп теж складала раніше, адже 8 років працювала педагогом-організатором. Тому придумувати такі уроки легко. З монтажем відео труднощів теж не виникає, бо цим займаюсь давно. Найскладніше синхронізувати свій голос і музику. Іноді буває складно підібрати риму до якось з термінів. Бувало міркувала над цим по 20-30 хвилин.

У вас 15 років педагогічного стажу. Можете порівняти, як змінилися учні за цей період?

- Однозначно змінилися. Не скажу, що в кращий чи гірший бік. Ті учні, які були на початку 2000-х були позбавленні новітніх технологій, які є сьогодні. Їм доводилось більше працювати самостійно, більше креативити. Школярі, які навчались 10-15 років тому, легше погоджувались на участь в різноманітних проєктах, аби спробувати себе реалізувати в співочих, інтелектуальних конкурсах чи спортивних змаганнях. Зараз самовираження перенеслось в інтернет-спільноти. Через це мотивувати учнів стало складніше. Є багато розваг в сучасних ґаджетах, на які діти швидше звернуть увагу, ніж на традиційні методи вчителя. Тому педагогу також потрібно змінюватись. Я ні в якому разі не кажу, що треба забувати традиції і вічні цінності. Але уміння поєднувати їх із чимось новим зможе зацікавити сучасну дитину. Коли ми це зрозуміємо, то зміниться якість навчання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли дітям треба починати вчити іноземну мову - поради спеціаліста

Як допомогти дітям самовиразитися на уроці?

- Їм треба давати різнорівневі завдання. Аби учні із слабшим рівнем засвоєння знань, могли теж проявити себе, виконати завдання і побачити результат. Для кожного учня навіть низького чи середнього рівня успішності кожна маленька перемога є приводом пишатися собою. А різнорівневі завдання можуть дати таку можливість і спонукати виконувати роботу вищого рівня складності. На жаль, я часто зіштовхувалась з тим, що учні зневірені в собі. А це відбивається на навчанні і на виконанні будь-якого елементарного завдання. Тому, я думаю, що найперша мета педагога – це дати можливість кожній дитині повірити в себе.

 

Як заохотити вивчати предмет дітей із девіантною поведінкою?

- Треба розуміти причину девіантної поведінки. Це може бути атмосфера в родині, або ж і сам вчитель, який не дає дитині розкритися чи принижує її, навішує певні ярлики. Таким учням потрібно давати завдання, що допомагають відчувати, що вони потрібні. Можливо, дитині теж захочеться прочитати реп чи намалювати малюнок. Взагалі учні з девіантною поведінкою чудово створюють ілюстрації, плакати чи соціальну рекламу. Якщо на уроці малюємо один одного, то можливо такій дитині захочеться намалювати вчителя. Вона очікує, що педагог буде сваритися через кумедний малюнок. Замість того потрібно похвалити дитину, сказати, що її малюнок класний.

Щоб постійно зацікавлювати дітей, вчитель повинен ретельно готуватись до кожного уроку. Як в такому ритмі уникнути професійного вигорання?

- Треба в першу чергу жити і своїм життям. Відпочивати, приділяти увагу родині. Це дуже складно і я помилялася, коли цього не робила. Крім того, варто б мати якесь захоплення, що не стосується школи і реалізовувати себе в ньому. Професія вчителя - одна із тих, де вигорання неминуче. Деяким педагогам треба вчасно іти зі школи. Коли людина дратується, не готова змінюватись, коли наростають внутрішні тривоги, можливо, психологічні проблеми, тоді вона зривається на найбеззахисніших – на учнях. Дитина з відкритою душею приходить вбирати, як губка все, що її оточує, а зустрічає крик і вимоги виконувати будь-які накази. Це недопустимо. З учителями мають працювати психологічні служби, вони повинні отримувати фахову консультацію, проходити тестування. Це єдина професія, представники якої працюють з людьми, особистість яких тільки формується. Якщо в педагога є якісь внутрішні негаразди, то вони можуть відбиватися на учнях.

Як дистанційне навчання впливає на якість знань у середній школі?

- Ті учні, які гарно навчались під час звичайного навчання продовжували це робити під час дистанційно. Поряд з тим спостерігала за дітьми, які до карантину не дуже старались, бешкетували в школі, намагаючись таким чином самоствердитись, а у домашніх умовах якісно і сумлінно виконували завдання. Вони працювали ефективніше, ніж в класі. Тому дистанційне навчання може мати місце для періодів карантину і для тих учнів, кому це комфортніше.

×