— За специфікою роботи я часто їжджу нічним містом, — розповідає головний лікар Хмельницького обласного наркодиспансеру Богдан Проскурняк, 58 років. — Знаю всіх ВІЛ-інфікованих, що перебувають на обліку в нас. Не раз зустрічав дівчат, які працюють повіями. А вони ВІЛ-інфіковані. Так заробляють на чергову дозу наркотику.
У Хмельницькій області на обліку обласного наркодиспансеру понад 2,5 тис. наркозалежних. Проскурняк запевняє, реальна цифра в кілька разів більша.
— Ми створили пункти прийому й обміну шприців, — розповідає юрист обласної громадської організації "Вікторія" 22-річна Ольга Гуменна. — Тут буває до 30 осіб на день. Люди можуть обміняти шприц й отримати юридичну консультацію.
Із початку місяця до організації за консультацією звернулися 24 клієнти.
— Наркозалежні не знають своїх прав, — продовжує Гуменна. — Є випадки розголошення таємниці, що людина ВІЛ-інфікована. Просто написали зверху на медкартці. Найбільше скарг серед засуджених, хворих на СНІД. Особливо на недостатність медобслуговування.
Два роки тому в селі Печеське Хмельницького району для наркозалежної молоді асоціація "Вікторія" відкрила реабілітаційний центр "Нове життя". Нині там перебуває 25 осіб.
— Викупили колишнє приміщення сільради, — каже керівник центру Геннадій Третяк, 35 років. — Спочатку місцеві переживали, що до них везуть зеків. Але ми допомагаємо одиноким пенсіонерам по господарству. За два роки жодного інциденту.
Вихід із центру вільний. Люди, що там перебувають, себе забезпечують. Працюють на розвантаженні будівельних матеріалів. Є пилорама та підсобне господарство.
— На жаль, більшість після реабілітації знову повертаються до наркотиків, — зауважує Геннадій Третяк. — Але за роки існування нашого центру 150 людей, що пройшли реабілітацію, перестали вживати наркотики.
8 
79692
Коментарі
1