Увечері 10 січня жителька Лебедина Сумської області Валентина Руденко, 76 років, вийшла з хати на вулицю. Рідні занепокоїлися, що її довго немає. Обійшли подвір"я. Потім лісок.
Сусід чув якісь крики зі сторони колодязя, що осторонь хат. Побігли туди. Присвітили ліхтарем.
— Дивлюся — зігнута фігура, — говорить дочка Тетяна. — Наче людина втопилася, тільки ніг не видно. Сусіди почали розбирати колодязь, зрізали барабан і навіс, щоб можна було спуститися.
Приїхали рятувальники. В"ячеслав Скиба спустився по мотузці.
— Бабуся, навіть знепритомнівши, стояла на ногах, — розповідає він. — Трималася за ланцюг. Ледве відчепив. Обв"язав мотузками, почали піднімати.
Опритомніла Валентина Миколаївна в лікарні. "Яка вода холодна", — перше, що промовила. Згодом розповіла, що захотіла попити води, нахилилася за відром, взялася за ланцюг і полетіла вниз.
— Оговталася в чорній ямі, — розповідає. — Усе болить, не бачу нічого. Звелася на ноги, стою у крижаній воді й думаю: ось і смерть прийшла. Тоді прислухалася. Чую, онук Женя кличе. І так жити захотілося.
У воді бабця простояла три години. Отримала переохолодження тіла. Коли падала з 11-метрової висоти, забила ногу, груди.
4 
79692
Коментарі