З 2000 року в Україні знижується питома вага витрат на харчування, а це - головний показник тенденції до підвищення життєвого рівня за міжнародними оцінками, повідомила в інтерв"ю тижневику "Дзеркало тижня" кандидат економічних наук, завідувачка відділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.

"Якщо в 1999 році на харчування йшло в середньому 65% ресурсів домогосподарства, то зараз - вже близько 50%. Це дуже велика цифра, що свідчить про загальний низький рівень життя в нашій країні, але все-таки показники поліпшуються, - зазначила експерт. - Якщо в 1999 році 73% населення витрачали на харчування більше 60% сукупного доходу, то зараз - 52%".

При цьому Черенько підкреслила, що бідними вважаються ті домогосподарства, які спрямовують на харчування більше 60% сукупних ресурсів.

"Світовий банк відносить нас до країн з середнім доходом, ми вже не бідна країна", - додала вона.

За словами Черенько, критерії понять "рівень життя" і "якість життя" відрізняються. Так, "в перехідному суспільстві, в якому ми опинилися в 90-і роки, на перше місце вийшла проблема браку грошей", а, наприклад, про екологію, якою переймаються нині розвинені країни Заходу не йшлося.

Експерт зазначила, що сьогодні доходи громадян ростуть, незважвючи на зліт цін споживчого ринку. Люди вже можуть собі дозволити і краще харчуватися, і відкладати гроші на відпочинок, на придбання товарів тривалого користування.

Дуже велика стаття витрат у всіх груп населення, навіть у найбідніших, - харчування в кав"ярнях і ресторанах. Це одна з найвагоміших статей витрат домогосподарств.

Проте, як зазначає експерт, люди як були далекі від можливості придбання житла, так і залишилися - жодних доходів, хай вони і зростають, не вистачає. Надлишок грошей витрачають на дорогі товари тривалого користування: сучасну теле- і відеоапаратуру, мобільні телефони, повідомляє Newsru.ua

×