Результати дослідження показали, що світові мови розвиваються нерівномірно, стрибками.
Марк Пагель із Університету Рідінга (Велика Британія) та його колеги застосували статистичні прийоми, які звичайно використовуються в біології, при аналізі трьох основних мовних груп світу: індоєвропейської, австронезійської та банту. Порівнявши часто використовувані слова в кожній з них, вченим вдалося виявити, які мови походять від інших мов у своїй же мовній групі. Це дозволило дослідникам побудувати "сімейне древо", на якому ясно видно мову-"прабатька" і сотні "дочірніх" мов.
Якби вони розвивалися поступово, без стрибків, то тоді довжина кожної "гілки древа" повинна була виявитися однаковою. Вчені, однак, визначили, що чим більше мова відрізняється від "коріння", тим сильніше гілкується її власна "гілка". Це може свідчити про те, що при кожному поділі відбувався черговий стрибок мовної еволюції. Вони також виявили сплеск змін пунктуації в місці відділення однієї мови від іншої.
В 2005 році Пагель з"ясував, що 22% еволюційних генетичних змін різновидів дерев припадають на однакові періоди прискореного їхнього розвитку. За його словами, мови можуть раптово відділятися від підгрупи, коли невелике співтовариство відділяється від більшого, щоб заснувати свою відособлену громаду. Аналогічним чином, до речі, змінюються й гени, пристосовуючись до нового оточення.
Колега Пагеля, Квентін Аткінсон, додав, що коли невелике співтовариство виявляється ізольованим від більшого, будь-які незначні відмінності мови можуть підсилитися в багато разів. Знову ж напрошуються паралелі з біологією: процес еволюційного розвитку швидше відбувається в невеликих ізольованих популяціях живих організмів, повідомляє Освiтнiй портал.
2 
35413
Коментарі