Про недобір весняного меду та квіткового пилку цьогоріч заявляють бджолярі по всій території України.

Одна з головних причин - несприятлива для бджільництва холодна та дощова погода, розповіла в інтерв'ю Gazeta.ua голова Громадської спілки "Обласне об'єднання "Полтавський пасічник" Наталія Сенчук.

– Де ж буде той весняний мед у нашій місцевості, як теплі дні можна порахувати на пальцях? В таку погоду бджоли майже не працюють.

Зимівля була тепла й хороша. Пасічники сподівалися на краще, та погодні умови змінилися. Навіть коли цвіли садки, один день міг бути теплий, інші – холодні чи дощові. Або вночі було холодно, а вдень теплішало. Рослина виділяє нектар за температури не нижче 15 градусів. Оскільки холодало до +5, а то й до нуля, бджоли майже нічого не принесли.

Тепер прийшли й сильні вітри. У весняних квітів нектарники відкриті, сильний вітер їх висушує. Бджоли майже нічого не беруть, тільки пилок. В основному пасічники підгодовують зараз бджіл або з запасів торішніього меду, або стимулюють цукровим сиропом.
Ті, хто виїхав на поля ріпаку і Бог дав, що їм бджоли не потруїли, то з ріпаку вже потроху качають. Але цього все одно мало. Деінде через дощову холодну погоду не встигли аграрії обробити ріпак у період бутонізації - і жучок-квіткоїд з'їв тичинки. Тобто квітки залишилися незапиленими. Урожаю майже не буде.

Чи не шкодить бджолам обробка полів?

На жаль, цього року в Україні фіксують масові отруєння бджіл, навіть у нашій області. Коли бджолина сім'я послабла, впала вся льотна бджола. Не було кому приносити нектар. Навіть у теплі дні, коли бджоли могли вискочити і принести щось, не було кому літати. Нектар і пилок, які принесли до вулика, були отруйні. Молода бджола прийомщиця брала, сама харчувалася, бджоли харчували личинок. І молода бджола у вулику почала гинути. Це послаблення і як наслідок недобір урожаю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меду вкачали наполовину менше

Тому сьогодні не можна говорити, що бджолярі матимуть великі врожаї перших медів. На Полтавщині мед ще не качали. Знаю, окремі пасіки в Запорізькій та Миколаївській областях вже мають перший мед. Люди радіють, що десь щось відкачали, але всі кажуть, що меду мало. Також не відомо, чи липа виділятиме нектар – знову прийшла дощова прохолодна погода.

Виграють ті бджолярі, чиї пасіки розташовано близько до лісу. Там затишок, немає такого вітру. У лісі все одно якась дикоросла квітка цвіте. Бджоли краще розвиваються, більше приносять пилку. Там погодні умови сприятливіші, ніж у степовій зоні.

Чи можете спрогнозувати, скільки меду цього року буде?

Торік у цей час у нас уже качали перший мед. Усього з сім'ї за сезон брали 80-100 літрів. Якщо торік акацієвого меду брали до 10 кг з сім'ї, то цього року не видно, щоб вона могла цвісти так само масово. Холоди стримують цвіт. Та й зараз багато де випилюють акацію, це порушує природний баланс.

На які ціни на мед очікувати споживачам цьогоріч?

Важко сказати, яка буде ціна. Вона має бути гідна, щоб оплатити важку працю. За таких погодних умов ціна хорошого першого меду має бути 250-300 грн за літр. Але чи зможуть його купувати прості люди? Торік тільки біла акація коштувала 220-250. А так мед був 180 спочатку, потім ціни зійшли до 150, а то й до 120 грн.
І тут питання не тільки в тому, щоб мед продати якнайдорожче, але й щоб пасічники зберегли людяність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найдорожчий мед із вересу, від 550 грн за літр - пасічник розповів про особливості бізнесу на бджолах

Пасічників також зачепила криза. Раніше бджолопакети з рамками продавали по 1 тис. грн. Зараз ціна зійшла до 800, а вже й до 650 грн. Тому що купівельна спроможність слабка. До того ж карантин вплинув на бізнес у галузі бджільництва.

А ще у зв'язку з такою погодою багато з'явилося об'яв про продаж. Продають цілі пасіки – з вуликами, з усім. Тому що, мабуть, розчарувалися, чи може, терміново гроші треба. Якщо торік матки продавали по 250-300 грн, цьогоріч можна купити і по 100 грн. Все це негативно впливає на прибутки.

Скільки меду йшло на внутрішній та зовнішній ринок?

Наші бджолярі здебільшого продають мед на внутрішньому ринку. Одиниці могли тільки продати комусь із гуртовиків – хто встиг продати по 34-35 грн за кг. Далі гуртова ціна впала до 22-24 грн. Тож, як могли, продавали на внутрішньому ринку. Організовували медові ярмарки, брали участь у різноманітних масових заходах.

А основний мед до сьогодні стоїть у засіках бджолярів. Тому що кожен рахує свою працю, витрати на кочівлю, лікування й утримання бджолиних сімей, вощини, інвентар – все дуже дороге. І вони порахували, що краще цей мед вживати самим, потроху реалізовувати на внутрішньому ринку чи згодувати бджолам, ніж продавати за такою низькою ціною.

×