На третину журналістських запитів українські держслужбовці відповідають формально. Здебільшого "відписки" чиновники шлють через небажання заглиблюватися у суть справи. До того ж, закон не зобов"язує їх відповідати на запит журналіста чітко і зрозуміло. Про це розповів юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

В Україні не має прецедентів, коли хоч когось з чиновників покарали за відписки, констатує правознавець.

Більше того, на 40 % журналістських запитів співробітники держустанов взагалі не відповідають. Аби змусити держслужбовців адекватно реагувати на запити ЗМІ, Роман Головенко радить медіа звертатися до суду або шукати альтернативу.

"Це ноу-хау Незалежної профспілки журналістів – вони беруть і підключають своїх колег, які направляють аналогічні запити в ту ж установу. Багато-багато запитів. І чиновник виявляється завалений цими запитами і починає думати, що ж він не так зробив".

За словами юриста, в "Законі про інформацію" детально не прописаний алгоритм, за яким чиновники мають відповідати журналістові по суті справи. "Це ніби саме собою розуміється, але ж ви знаєте як у нас чиновники вміють все перекрутити і роблять як собі захочуть", - каже Головенко. Боротися з відписчиками Інститут масової інформації пропонує представникам ЗМІ спільно. Аби журналісти більше знали про своє право доступу до інформації, в ІМІ від червня працює гаряча телефонна лінія, повідомляє Deutsche Welle.

×