Суди і прокуратура зловживають відправкою підозрюваних у СІЗО

Правозахисники вважають, що прокуратура і суди зловживають, приймаючи рішення про обрання такого запобіжного заходу щодо підозрюваних у скоєнні злочину як утримання в СІЗО.

Про це вони сказали під час "круглого столу" на тему "Реалії української юстиції", організованого Інститутом Горшеніна.

"Це не проблема Державного департаменту з питань виконання покарань, це проблема прокуратури і суду", - сказала юрист-правозахисник Тетяна Яблонська.

Вона зазначила, що більшість слідчих ізоляторів були побудовані ще в 17-19 століттях і умови утримання в них жахливі. За словами Яблонської, Держдепартамент з питань виконання покарань не має фінансової можливості, щоб зробити умови утримання відповідно до європейських стандартів.

Вона зазначила, що в СІЗО перебувають люди, провина яких ще не доведена, однак людина вже змушена перебувати в жахливих умовах. За її інформацією, є такі випадки, коли люди перебувають у СІЗО по 7 років.

Правозахисниця зазначила, що є багато інших запобіжних заходів, крім утримання під вартою, зокрема - застава, взяття на поруки відомими людьми, колективом, підписка про невиїзд, однак суди і прокуратура чомусь обирають саме утримання в СІЗО.

"Якщо є побоювання, що людина може втекти за кордон, так треба зробити так, щоб людина не могла перетнути кордон держави, це дуже просто зробити. Я думаю, що це йде з радянських часів, коли людину намагалися принизити, змусити взяти на себе провину за злочин, якого вона не здійснювала ", - сказала Яблонська.

Вона також вважає, що якщо людина не є небезпечною і не здійснила тяжкого злочину, то її не можна тримати під вартою. За словами правозахисника, в країнах розвиненої демократії людина, яка скоїла неважкий злочин, не буде перебувати в місцях позбавлення волі до розгляду справи в суді.

Керівник Міжнародної правозахисної організації "Міжнародна Ліга захисту прав громадян" Едуард Багіров у свою чергу зазначив, що половина підслідних, які сидять у Київському СІЗО, слідчого бачать один раз на три-чотири місяці.

"Чому не можна застосовувати електронне спостереження, як у США? Ми б розвантажили СІЗО, тюрми, заощадили мільйони бюджетних грошей ", - сказав він. За його словами, близько 60% ізоляторів в Україну не відповідають санітарним нормам утримання людей.

Правозахисники погодилися з тим, що стосовно підозрюваних в економічних злочинах не можна обирати таку міру запобіжного заходу як утримання під вартою.

У зв'язку з цим правозахисники згадали справи стосовно колишнього першого заступника голови правління НАК "Нафтогаз Україна" Ігоря Діденка і колишнього голови Державної митної служби Анатолія Макаренка.

Правозахисники вважають, що ці люди стали "заручниками ситуації", і відзначили, що потрібно припиняти практику, коли політики, приходячи до влади, починають зводити рахунки зі своїми опонентами, і ті опиняються за гратами без доведення їхньої вини.

За матеріалами УНІАН