У 1859 році він організував надання допомоги пораненим у битві при Сольферіно під час австро-італо-французької війни, однієї з найкровопролитніших битв XIX століття, жертвами якої сталі 40 тисяч вбитих і поранених. У книзі "Спогади про Сольферіно" він висунув ідею організації міжнародного товариства допомоги пораненим на війні.
За його ініціативою 1863 року була скликана конференція, що поклала почало міжнародному товариству Червоного Хреста. Офіційну назву – Міжнародний Червоний Хрест – було затверджено 1928 року на 13-й міжнародній конференції у Гаазі, де був прийнятий статут організації, який змінювався згодом у 1952 і 1965 роках.
На 25-й міжнародній конференції ЧК, що відбулась у жовтні 1986 року, було затверджено нову назву організації – Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Завдання МКЧК – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, беззастережність, добровільність, єдність, універсальність.
У Росії товариство Червоного Хреста було створено в травні 1867 року під назвою "Товариство про піклування поранених і хворих воїнів"; у 1918 році воно було перетворене на Пролетарський Червоний Хрест; у 1925 році утворений Союз Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР, повідомляє УНІАН.
4 
35413
Коментарі