Православна Церква згадує цього дня євангельські події, пов`язані з останнім моментом перебування Христа на землі після Його світлого Воскресіння.

Наближалося свято єврейської П`ятидесятниці, і учні Христа повернулися з Галілеї до Єрусалима. У сороковий день Христос з`явився апостолам в Єрусалимі і вивів їх з міста на гору Елеонську, де Він повідомляє про послання Святого Духа, потім благословляє апостолів і підноситься на небо.

У Символі Віри, молитві, яка містить всі основні постулати християнського учення, затвердженій першим і другим Вселенськими соборами, є такі слова: "Вірую в Господа Ісуса Христа..... який вознісся на небеса і сидить одесну Отця" (тобто праворуч Бога Отця). Ці слова, з одного боку, свідчать про надзвичайну важливість Вознесіння Господнього. З другого - вони висловлюють Віру в те, що Вознесіння Христа, як дану Богом можливість причетності людини до Божества.

Вознесіння як велике свято відзначається з IV століття. Воно триває десять днів. Закінчення (віддання) свята відзначається в п`ятницю сьомого тижня після Великодня.

×