Сім років відбував покарання в концтаборах Сибіру 90-річний Петро Підлетейчук із села Хімчин Косівського району на Прикарпатті.
Чоловіка 1953 року засудили за участь у лавах Української повстанської армії.
1960 року в Тайшеті Іркутської області видали стандартну довідку про звільнення. Заборонили повертатись у рідне село та й загалом на Західну Україну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зв'язкова Шухевича розповіла, як переховувалася від радянців
"Поїхали з табірними товаришами на Донбас, працювали в шахтах. Потім змогли повернутися до Косова. Не хотіли прописувати вдома, але вдалося з часом. Почалися слідкування КГБ за мною. Не було й тижня, щоб не викликали до себе".
Петро Підлетейчук з'являтися на виклики перестав.
"Викликали повісткою у військомат чи паспортний стіл, а там уже чекав каґебівський "бобик". Силоміць садили в машину й везли в управління. Там били й допитували, чого не з'являюся. Через кілька годин везли в якесь людне місце й демонстративно ввічливо прощалися. Так хотіли показати, що я з ними співпрацюю. Ще писали в газети від мого імені наклепи на побратимів, і, ніби, я каюся в усьому. Так тоді робити з усіма. Не лише з тими, хто був у підпіллі, а й із тими, хто мав власну думку про СРСР, несхвальну", - пригадав повстанець.
Повне інтерв'ю з Петром Підлетейчуком читайте у журналі "Країна" за 24 червня.
90-річний Петро Підлетейчук із села Хімчин Косівського району Івано-Франківської області був хорунжим Української повстанської армії. За участь в УПА 1953 року його засудили на 25 років таборів, п'ять років позбавлення прав і п'ять років висилки.У концтаборі чоловік брав участь у Норильському повстанні 1953 року.
Коментарі