Симоненко, Литвин та Рибак попрощалися зі Станіславом Гуренком

Фото: Фото: Тарас Подолян

Сьогодні, 16 квітня, на Байковому кладовищі у Києві поховали колишнього першого секретаря ЦК Компартії УРСР Станіслава Гуренка. Він помер цієї неділі від раку на 77-му році життя.

Прощалися з покійним у столичному Клубі Кабінету Міністрів по вул Інститутській. На прощання прийшов Петро Симоненко, Володимир Литвин, Олександр Мороз та Володимир Рибак.

"Станіслав Гуренко був діячем масштабу всього Радянського Союзу. Він жив разом з народом, служив йому і робив все можливе, щоб цей народ жив краще. Ця людина вистояла в найтяжчі часи Компартії 90-х років. Ми втратили відданого справі партії борця, прекрасного товариша і громадянина", - сказав Симоненко.

Труна з покійним стояла на підвищенні, застеленому червоним оксамитом. З правого боку стояло кілька десятків вінків від президента та від обласних комітетів Комуністичної партії. На стільцях зліва від труни сиділа вдова Гуренка Людмила Володимирівна, їхній син Іван та донька Оксана. Жінки були у чорних хустках, вони майже весь час плакали.

"Станіслав Іванович був прекрасною людиною. Він ніколи не забував людей, з якими йому доводилося працювати. Навіть, коли вже був хворим, усім дзвонив, щоб привітати з днем народження чи з якоюсь визначною датою", - розповів кореспонденту Gazeta.ua народний депутат двох скликань Володимир Зачосов.

"Гуренко був суворим керівником. За справу навіть міг вилаяти. Чоловіки від цього не плакали, але часто топили образу у склянці. Та згодом вони таки знаходили спільну мову зі Станіславом Івановичем і розуміли, що він був правим", - додав він.

Станіслав Гуренко народився в Іловайську Донецької області. Працював директором Донецького машинобудівного заводу ім. ЛКСМУ. 22 червня 1990 року його обрали першим секретарем ЦК КПУ, на посаді пробув рік і два місяці. У Верховній Раді очолював комітет із питань економічної політики. Після виходу на пенсію 2008-го допомагав фракції, консультував, редагував проекти законів.

"Останнім часом ми часто спілкувалися зі Станіславом Івановичем. Весь час обмінювалися думками про те, чому розпався Радянський Союз. Станіслав Іванович казав: "Ми самі в цьому винні. Але зараз треба боротися, щоб партія збереглася, вижила і зміцніла. Теперішня влада тимчасова, майбутнє — за комуністичною партією", - сказав член комуністичної партії В'ячеслав Стефанов.

"Станіслав Іванович жив скромно. В нього навіть дачі і машини не було", - додав він.

Прощання з покійним тривало близько 3 год. Потім труну у чорному катафалку відвезли на Байкове кладовище. Поховали Гуренка поряд із колишнім першим секретарем ЦК КПУ Володимиром Щербицьким.