Пауерс патрулював територію, коли ззаду на нього напав чоловік. Потім він розповідає, що ніякого особливого болю не було, оскільки в самому мозку немає чутливих нервів. Він порівняв свої відчуття з тим, неначе по голові просто ударили кулаком і відразу пригадав гру в американський футбол.

Товариші солдата здогадалися не витягувати з його голови лезо. Навпаки, вони закріпили ніж за допомогою бандажа і кільця з пінопласту. У такому вигляді постраждав доставили у військовий госпіталь.

Весь цей час Пауерс був в свідомості і розповідав докторам про те, що трапилося. До його вуха на іншій стороні голови піднесли телефон - щоб він зміг поговорити з дружиною в США.

Для отримання докладних інструкцій старший військовий хірург при військах США в Іраку Річард Тефф скористався відеозв"язком. Розпорядження йому давав головний нейрохірург американської армії. Перед Теффом була дилема: негайно проводити складну операцію або просто "схрестити пальці і тягнути".

Він пояснив, що при подібних пораненнях голови найбільша небезпека полягає саме у витяганні чужорідного тіла. Пацієнт при пошкодженні головного мозку міг отримати серйозний параліч, або позбутися зору. Проте доктор Тефф витягнув ніж - і Ден Пауерс залишився живий.

Надалі його прооперували вже в США, а через місяць звільнили із служби за станом здоров"я.

Зброю нападу Пауерс отримав як сувенір на пам"ять, але потім погодився вислати ніж до Багдада як речовий доказ в суді, розповідає SkyNews.

×