Губки - тварини, що ведуть сидячий спосіб життя. Лише деякі з них здатні до обмеженого руху окремими частинами тіла. Але подробиці і, головне, механізм цих рухів до цих пір залишалися малозрозумілими. Біологи з кафедри зоології безхребетних біологічного факультету Московського державного університету, Росія, під керівництвом кандидата біологічних наук Ігоря Косевича вивчили рух біломорської губки Amphilectus lobata в лабораторних умовах.

Біологи спостерігали за губами в лабораторному акваріумі, де тварини були прикріплені до водоростей або просто до скла. Вчені виявили, що з тіла деяких губок починають рости довгасті тяжі - губки випускають їх, як амеба псевдоніжки. Тяжі рухаються в різних напрямках на відстань до 70 мм, швидкість їх поширення досягає 5 мкм / хв. Врешті-решт по одному з тяжів тіло губки повністю перетікає на нове місце, залишаючи на старому місці порожній скелет. І на новому місці розвивається новий організм.

Дослідження за допомогою світлового та сканувального електронного мікроскопів і цейтраферні відеозйомки дозволили побачити, як саме нерухома губка рухається. Вчені з'ясували, що першим кроком до руху стає дедіференціювання деяких клітин, тобто вони перестають виконувати свої функції в тілі тварини. Клітини змінюються і зовні, стаючи схожими на амеби. Ці амеби утворюють тяжі, переміщаючись всередині них. У рухомому потоці клітини використовують комунікацію між собою, щоб забезпечити узгоджений рух. Мабуть, вони обмінюються електричними і хімічними сигналами. Силу переміщення і напрям руху задають клітини переднього краю. Вони повзуть по субстрату, тягнучи за собою інших. Тяж формує відгалуження, частина з них втягується назад, відбувається постійний пошук напрямку.

Мігруючи в потоці, клітини тягнуть із собою деякі спікули - скелетні голки. Прихоплюють їх, щоб використовувати під час будівництва нового скелета на новому місці.

У якийсь момент тяж припиняє рух, і в цьому місці накопичується клітинна маса. Так починається формування нового тіла губки. Поступово зі старого скелета мігрують залишилися клітини, і він залишається порожнім. На новому місці клітини знов диференціюються і починають виконувати свою роль у новому тілі.

У біологів є кілька припущень про те, що змушує губку мігрувати в пошуках кращої долі. Швидше за все, вона переміщається в напрямку наростання субстрату - гілочки гідроїдних поліпів або водорості, щоб зайняти більш вигідну для фільтрації води ділянку. Можливо, зі старого місця її виганяє зміна умов - затінення сусідніми організмами, зміна напрямку і сили течії.

Вивчивши поклітинний рух у Amphilectus lobata, згодом вчені виявили, що так здатні рухатися і інші види біломорських губок.

За матеріалами: Infox

×