вівторок, 09 жовтня 2018 21:20

Ризики реформи адвокатури

Ризики реформи адвокатури
Що принесе Україні реформа адвокатури. Фото: ДТ

Україна знаходиться на останньому етапі великої судової реформи, яка розпочалася 2014 року. Перезавантажено Вищу кваліфікаційну комісію суддів, прийнято закони "Про забезпечення права на справедливий суд", "Про Конституційний суд", "Про Вищу раду правосуддя", "Про судоустрій та статус суддів", внесено зміни до Конституції.

Черга за законами про юридичну освіту, про адвокатуру та адвокатську діяльність. Чи продовжать вони лінію на підпорядкування судової влади владі виконавчій? Залежить від того, який з альтернативних законопроектів про адвокатуру оберуть народні депутати.

Альтернативні законопроекти, а їх три, вже внесено у Верховну Раду і незабаром профільний Комітет з питань правової політики та правосуддя розглядатиме базовий з них - №9055, внесений Президентом.

В соціальних мережах вже шириться хвиля обурення. За оцінками експертів, прийняті раніше нормативні акти жорстко підпорядкували президентові суди і прокуратуру. Якщо законопроект №9055 буде прийнято, не лише прокуратура і суди, а й адвокатура будуть служити посадовцям Адміністрації Президента України.

Проект обіцяє серйозно розширити права адвокатів. Серед позитивних інновацій - розширено перелік осіб, інтереси яких уповноважений представляти адвокат, адвокату надається право фіксувати процесуальні дії, адвокат отримує право збирати докази шляхом проведення допиту свідків за їх згодою. Адвокат зможе ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі негласних та брати в них участь, надається право мати доступ до державних реєстрів.

Все це виглядає як посилення гарантій адвокатської діяльності, але низка новел може призвести до серйозного обмеження цих гарантій аж до неможливості здійснення адвокатської діяльності.

Головних ризиків три. Насамперед, негативом є пропозиція включити до КПК України ст. 22 позицію про зловживання стороною захисту процесуальними правами. До зловживання суд може віднести скаргу, клопотання, відвід суду. Визначати, що є зловживанням буде сам суд. Очевидно, не на користь захисника, який активно відстоює інтереси клієнта.

Законопроект № 9055 також передбачає, що слідчий навіть за наявності в справі офіціального захисника підозрюваного за договором тепер буде мати право на власний розсуд увести в справу зручного захисника й провести за його участі усі потрібні обвинуваченню процесуальні дії. Це вщент позбавляє громадянина права на вільний вибір захисника.

Суттєво спрощується відкриття кримінального провадження проти адвоката. Нині він користується імунітетом, бо має спеціальний статус (аналогічно депутатам і суддям). Сьогодні широко розповсюджене порушення ст. 481 КПК, згідно з яким повідомлення про підозру особі зі статусом спеціального суб'єкта здійснюється спецсуб'єктом – прокурором, зокрема Генеральним прокурором або його заступником. На практиці таке повідомлення здебільшого здійснюється слідчими, оперативними працівниками і т. ін. за дорученням прокурора у конкретному провадженні.

Замість того, щоб повернути згубну практику в правове русло, законопроект № 9055, навпаки, її легалізує. Законне право вручати підозри суддям, адвокатам та іншим особам зі спеціальним статусом отримають звичайні слідчі чи оперативні працівники.

Замість посилення захисту громадян, його послаблюють. Саме тому проти закону виступають правозахисники. "Ми висловлюємо серйозне занепокоєння щодо наслідків застосування закону в такій редакції і пропонуємо зупинити проходження і розгляд проекту 9055 в Верховній Раді України", - ідеться у спільній заяві авторитетних правозахисних організацій Українська гельсінська спілка з прав людини та Харківської правозахисної групи.

Зараз ви читаєте новину «Ризики реформи адвокатури». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі