У заяві адміністрації доктора Коваля, що працював під псевдо "Дельмар", назвали єдиним радянським розвідником, який зумів проникнути на секретні об"єкти проекту. Його робота, йшлося в заяві, дала можливість Радянському Союзу прискорити створення власної атомної бомби.

Видання відзначає, що американська розвідка знає про його зраду як мінімум з початку 1950-х років, коли слідчі допитали його колег-учених і узяли з них підписку про нерозголошування.

Успіх цього шпигуна був обумовлений незвичайною історією міграції сім"ї з Росії в Айову і назад. Це стало причиною його прихильності ідеям комунізму, зневажливого ставлення до американських засад і відсутності іноземного акценту.

За минулі роки вчені й федеральні агенти виявили півдюжини тих, хто намагався проникнути в проект, працюючи на СРСР, особливо в Лос-Аламосі, Нью-Мексіко. Практично ніхто з них не проходив серйозної підготовки. Доктор Коваль був добре підготовленим шпигуном - у нього єдиного був допуск до американських атомних підприємств.

Експерти з атомної енергії відзначають, що секрети виробництва атомної бомби можуть бути набагато важливішими за секрет її розробки. Бомба була виготовлена в Лос-Аламосі, а ось її складові та паливо для неї виготовлялися на засекречених заводах в Оук-Рідж, Теннесі і в Дейтоне, Огайо – саме туди Коваль заходив як представник збройних сил із широкими повноваженнями і владою.

Доктор Крейміш, що працював з Ковалем в Оук-Рідж, відзначає: "У нього був допуск до всього. У нього був власний джип. Мало у кого з нас був власний джип. А він був розумний. Справжній шпигун ГРУ". Цей статус, додав він, робить Коваля унікальною людиною в історії атомного шпигунства. З думкою Крейміша згодні й історики.

Біографія великого шпигуна

Жорж Коваль народився в 1913 році у Ебрехема і Етель Коваль в Су-Ситі, штат Айова. У 1932 році під час Великої депресії його сім"я емігрувала до Біробіджану. Генрі Сребрник, канадський історик з Університету Острова принца Едуарда, що вивчає історію Ковалів для проекту про американських єврейських комуністів, говорить, що сім"я належала до організації ICOR. Цим ідишським акронімом називалася Асоціація єврейської колонізації в Радянському Союзі. Він додав, що батько Коваля служив у її відділенні в Су-Ситі секретарем.

До 1934 року Коваль був у Москві і навчався в Інституті Менделєєва. Закінчивши інститут з відзнакою, він був завербований ГРУ, яке, після навчання Коваля, направило його до США майже на 10 років, з 1940 по 1948 рік, для наукового шпигунства.

У США під вигаданим ім"ям спочатку Коваль збирав інформацію про нові токсини, які могли використовуватися в хімічній зброї. Потім контролери ГРУ ризикнули і відправили його працювати під власним ім"ям. Коваля призвали до армії, і він випадково почав наближатися до проекту створення бомби, що тоді знаходився в зародковому стані.

У 1943 році американська армія направила його на особливі військові навчання в Ситі-коледж на Манхеттені. Цей коледж, який називали "Гарвардом для бідних", славився яскравими студентами, комуністами, а після війни став відомий і завдяки Джуліусу Розенбергу, страченому за змову з метою крадіжки ядерних секретів для Совєтов.

У Сити-коледжі Коваль і близько десяти його армійських товаришів вивчали інженерну справу. Тим часом Манхеттенський проект потерпав через брак робочих рук і звернувся до армії з проханням надати технічно здібних людей. У 1944 році Коваль відправився в Оук-Рідж. Там вироблялося паливо для зброї, що вважалося найскладнішою частиною атомного підприємства.

Коваль дістав широкий доступ до об"єктів у величезному комплексі, тому що "він був приписаний до відділу санітарної безпеки" і пересувався з будівлі в будівлю, упевняючись, що радіація не шкодить робочим.

У червні 1945 року США провели перші ядерні випробування, а місяцем пізніше скинули дві бомби на Японію. Після війни, як писала "Російська газета", Коваль утік із США: агенти американської контррозвідки виявили радянську літературу, в якій сім"я Ковалів оспівувалася як сім"я щасливих іммігрантів із США.

У 1949 році Москва провела перші випробування, здивувавши Вашингтон, який швидко втратив атомну монополію. На початку 1950-х ФБР допитало колег Коваля, попрохавши зберегти допит в конфіденційності. У Росії Коваль повернувся в Менделєєвський інститут, отримав ступінь доктора наук і викладав там довгі роки.

Про шпигунську роль Коваля в Росії публічно заговорили в 2002 році після публікації книги "ГРУ і атомна бомба", в якій Коваля називали тільки його кодовою кличкою. У книзі майже не було біографічних деталей, проте указувалося, що він був одним з небагатьох шпигунів, які зуміли вислизнути з мережі контррозвідки.

Коваль помер 31 січня 2006 року. Причину смерті не розголошували. За американськими підрахунками, йому повинно було бути близько 92 років, хоча в кремлівській заяві йшлося про 94 роки, а деякі російські газети писали про 93 роки. Посмертно Коваль став Героєм РФ, повідомляє NEWSru.com.

×