Згідно турецької конституції, якщо за результатами референдуму громадяни країни висловляться за всенародні вибори президента, то вони відбудуться не раніше ніж через 40 днів після проведення дострокових виборів до парламенту, які призначені на 22 липня.

Правляча Партія справедливості і розвитку (ПСР), яку очолює прем"єр Тайіп Ердоган, раніше заявляла, що планує референдум одночасно з парламентськими виборами.

Вперше поправки до конституції були прийняті парламентом Туреччини 10 травня, проте президент 25 травня наклав вето на законопроект як такий, що суперечить конституції.

31 травня турецький меджліс повторно схвалив поправки в першому варіанті й направив їх на затвердження главі держави.

Поправки в основний закон передбачають прямі вибори президента на п"ять років з можливістю переобрання ще на один термін (нині глава держави обирається парламентом на сім років), проведення президентських виборів у два тури, скорочення терміну повноважень законодавчих зборів з нинішніх п"яти років до чотирьох, а також зміна діючого кворуму в парламенті. Відповідно до поправок, кворум в 550-місному меджлісі визначений в одну третину голосів (184). За чинним регламентом кворум складає конституційна більшість або дві третини голосів (367).

Саме через відсутність кворуму голосування в парламенті в першому турі президентських виборів, що відбулося 27 квітня, було скасовано Конституційним судом Туреччини. Потім єдиний претендент на пост президента - глава МЗС Абдуллах Гюль зняв свою кандидатуру.

Коли президентські вибори в Туреччині остаточно зайшли в безвихідь, ПСР внесла до парламенту проект конституційної реформи, повідомляє РИА Новости.

×