Сьогодні, 19 серпня, православна церква відзначає Преображення Господнє, у народі - Яблучний Спас.

Згідно із християнською традицією, Преображення Господнє - це свято, встановлене на згадку про велику подію з життя Ісуса Христа, коли він, здійснивши половину свого земного служіння і достатньо довівши свою божественність вченнями та чудесами, вирішив ще особливим чином показати учням славу свого Божества.

Преображення показало наявність в Ісусі подвійної природи - божественної та людської. При Преображенні було явлення Сина при свідченні Батька і Святого Духа, тобто, явлення усіх ликів Святої Трійці. Під час цього не сталося зміни божественної природи Христа, - навпаки, його божественність була виявлена у його людській природі. За словами Іоанна Златоуста, Преображення сталося, "аби показати нам майбутнє перетворення єства нашого і майбутнього Свого пришестя на хмарах у славі з ангелами".

Символічним є і явлення Мойсея та Ілії. За словами Іоанна Златоуста, "один померлий та інший, що ще не випробував смерті", з"явилися для того, аби показати, що "Христос має владу над життям і смертю, владарює над небом і землею". Місцем Преображення Господнього церковний переказ вважає гору Фавор у Галілеї, хоча є дані, що свідчать на користь гори Ермон.

Свято Преображення Господнього існувало уже в IV ст., що вказує на іще раніше його походження. Свята Олена, мати першого римського імператора-християнина Костянтина Великого, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього, зруйнований у XIII ст. У VIII в. св. Іоанн Дамаський та Козьма Маюмський склали співи на це свято, якими православна церква прославляє його дотепер. На Заході свято Преображення Господнього довго не було загальним, і тільки 1457 року папа Каллікст III зробив його повсюдним у західній церкві і встановив для нього чин богослужіння, що відправляється донині.

У православному календарі свято припадає на Успенський пост. Із цього дня дозволяється їсти яблука і фрукти, їх освячення проводиться у кінці святкової літургії. На Яблучний Спас прийнято пекти яблучні пироги, починати заготівлю яблучних компотів та варення на зиму.

Із трьох спасів Яблучний Спас є найголовнішим. До настання цього дня не дозволялося їсти ніяких плодів. Після освячення частину плодів віддавали убогим. "На другий Спас і убогий яблучко з"їсть", - говорили у народі. Також після освячення яблука роздавали усім прихожанам і посилали хворим. А хто не виконував цього звичаю, зазнавав загальної зневаги, повідомляє Ліга

×