15 квітня померла мати дисидента Валерія Марченка - Ніна Михайлівна. В неї був рак, останні кілька місяці вона була прикута до ліжка.

"Ніна Михайлівна була дуже інтелігентною, релігійною та доброю. Завжди старалася допомогти тим людям, які раніше оточували її сина. Вона проводила просвітницьку роботу, виступала перед школярами на могилі сина. Завжди дуже толково говорила. Ніна Михайлівна нагадувала мені "Неофітів" Шевченка, бо стала ученицею свого сина і завжди проповідувала його ідеї", - розповів Gazeta.ua дисидент Євген Сверстюк.

Ніна Марченко народилася 7 лютого 1929 року в селі. Гатне Києво-Святошинського району. Закінчила Київський педагогічний інститут. Майже 10 років працювала вчителькою у середній школі.

У 60-их читала твори шістдесятників у самвидаві, відвідувала літературні вечори й виставки художників-дисидентів, була знайома з багатьма дисидентами.

Її сина, Валерія Марченка, заарештували 1973 року. Його звинувачували в антирадянській та націоналістичні діяльності. У травні 1981 року його звільнили, та за кілька місяців знову посадили за грати. Засудили на 10 років таборів особливого режиму та 5 років заслання. Валерій помер 5 жовтня 1984-го у тюремній тюрмі у Ленінграді. Його поховали у селі Гатном.

2 дні тому Сверстюк розмовляв з Ніною Михайлівною телефоном.

"Розповіла, що до неї прийшов священик, якого вона запросила для соборування та причастя. А хлопець Максим, який її доглядав, пішов в аптеку за ліками. Ніна Михайлівна не могла відчинити двері, бо була прикута до ліжка. Дуже переживала, що не може відчинити двері священику. Він провів обряд наступного дня", - розповів він.

Поховають Ніну Марченко 17 квітня у селі Гатному біля могили сина. Прощання відбудеться об 11.00 у греко-католицькому храмі поблизу станції метро Лівобережна.

Під час перебування сина у зоні суворого режиму Ніна Михайлівна виносила з зони заборонені матеріали, написані Валерієм та його друзями співв'язнями. Якби матір викрили, вона б зазнала такого ж суворого покарання, як і її син.

×