Кандидат в прем"єр-міністри Бельгії, фламандський політик Ів Летерм вирішив відмовитися від дорученої йому місії формування нового уряду цієї європейської країни, повідомив його прес-секретар.

Спостерігачі не виключають в зв"язку з цим перспективу проведення дострокових парламентських виборів з метою виведення Бельгії з серйозної політичної кризи, в результаті якої над країною нависла загроза територіального розколу на нідерландомовну Фландрію і франкомовну Валлонію.

Бельгія як і раніше живе без уряду, 6 листопада був побитий рекорд за тривалістю його формування - 148 днів. Це на один день більше, ніж для цього було потрібно на рубежі 1987-1988 років.

Фламандським і валлонським партіям, що беруть участь в процесі формування кабінету міністрів так і не вдалося домовитися в ході затяжних переговорів по цілому ряду питань внутрішньої політики.

В кінці вересня король бельгійців Альберт Другий повторно доручив Летерму сформувати новий уряд Бельгії. Рішення монарх ухвалив після закінчення іншим фламандським політиком - Херманом ван Ромпеєм - дорученою йому Альбертом Другим місії по "розчищенню грунту" для виходу з глухого кута переговорів про формування кабінету міністрів.

Перспектива появи нового уряду Бельгії опинилася відсунута на невизначений термін після того, як Летерм після більш ніж двох місяців переговорів з потенційними політичними партнерами по коаліції оголосив вперше 23 серпня про відмову формувати кабінет.

Це право він здобув за підсумками парламентських виборів 10 червня, на яких його партія, - фламандських християнських демократів, що вісім років знаходилася в опозиції, отримала найбільше число місць в парламенті.

"Яблуком розбрату" між потенційними партнерами по урядовій коаліції спочатку стала пропозиція Летерма про надання більшої самостійності бельгійським регіонам. Він запропонував, зокрема, відмовитися від державної практики, що діє, згідно якої прерогатива вирішувати, які обмежені повноваження можуть мати регіони, належить федеральному уряду і парламенту Бельгії.

Обидва цих інститути, на думку Летерма, мають, навпаки, знаходитися "на службі" у регіональної влади.

Гостра політична криза в Бельгії супроводжується активізацією сепаратистських настроїв серед фламандців, що дало ЗМІ і політикам привід говорити про загрозу територіального розколу країни.

У Брюсселі і Валлонії прихильники єдиної Бельгії навіть стали вивішувати на балконах і вікнах "чорно-жовто-червоні" прапори країни, кількість яких останнім часом різко зросла.

У Бельгії впродовж останніх 30 років неписаним законом стало те, що прем"єр-міністром стає представник Фландрії, яка є найнаселенішим (59%) і промислово розвиненішим регіоном країни, повідомляє РІА Новости.

×