Рейтинг складається на основі 12-ти критеріїв - політичних, економічних, військових і соціальних. Зокрема, оцінюються демографічна ситуація, наявність біженців, положення з дотриманням прав людини, потужність і підконтрольність спецслужб, згуртованість державних еліт і наявність зовнішніх чинників, наприклад, іноземної окупації.
До першої десятки найбільш нестабільних держав нині увійшли: Ірак, Судан, Сомалі, Зімбабве, Чад, Кот"Д Івуар (Берег Слонячої Кістки), Демократична Республіка Конго, Афганістан, Гвінея і Центрально-Африканська Республіка.
За рівнем нестабільності Узбекистан зайняв 22-е місце (як і в рейтингу 2006 року), Таджикистан - 29-і (відповідно у 2006 році - 42), Киргизстан - 41-і (28), Туркменістан - 43 (45) Молдова - 48-і (57), Білорусь - 51-і (50), Грузія - 58-і (60). Для порівняння, у нинішньому рейтингу Пакистан - на 12-му місці, Північна Корея - на 13-му, Шрі-Ланка - на 23-му, Колумбія - на 33-му, Єгипет - на 36-му, Філіппіни - на 56-му, Іран - на 57-му. На останній, 60-ій позиції - Гватемала.
Рейтинг показує вірогідність того, що та або інша держава може стати не здатною ефективно контролювати свою територію; влада не представляє інтересів більшості населення; держава не може забезпечити необхідний рівень безпеки і соціальних благ. У таких країнах часто панує насильство, в них украй висока вірогідність початку озброєного конфлікту або громадянської війни.
Якщо держава рушиться, то негайно ускладнюється і життя країн-сусідів, які змушені вирішувати проблеми біженців, контрабанди, епідемій, голоду, злочинності, проникнення озброєних формувань та інше, пише Washington Profile.
Коментарі