"Не варто робити вступ у НАТО самоціллю" - експерт про наші перспективи в Альянсі

Дуже добре, що у заключній заяві саміту НАТО 2019 підтвердили продовження політики відкритих дверей. Це - принципово важливе питання для України. Проте не варто вважати членство в Альянсі самоціллю. Перш за все повинні бути готові до відбиття широкомасштабної атаки Росії.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить експерт Інституту стратегічний досліджень Микола Бєлєсков.

На які головні події чи вислови варто звернути увагу у рамках саміту?

- Найгіршого не сталось. Лідери країн-членів не розсварились остаточно. Але на цьогорічному саміті головним "злодієм" був президент Франції Еммануель Макрон, а не Трамп. Саме він робив основний негативний фон. Особливо своїми заявами напередодні саміту. Лідер Америки навпаки захищав Альянс.

Ніяких проривних рішень на цьогорічній зустрічі не було. У підсумковій резолюції теж немає нічого нового, окрім пункту про КНР. Мовляв, НАТО тепер вважає і Китай своїм викликом. Хоча раніше він був не у сфері відповідальності Альянсу.

Також вирішили не проводити саміт наступного року. Він буде вже у 2021-му. Очевидно це пов'язано з президентськими виборами у США, певною невизначеністю у Європі. Хочуть зосередитись на реалізації тих ініціатив, що прийняли раніше.

Лідери країн-членів також у підсумку назвали Росію загрозою безпеці. Раніше казали, що вона просто є викликом. Але від зміни формулювань суттєво не зазнає змін ставлення НАТО до Російської Федерації. Не буде ніяких нових ініціатив по стримуванню її агресії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо постійно заявляти про свої наміри вступити в НАТО" - експерт

НАТО переживає стан кризи? Наскільки це негативно може вплинути на світову безпеку?

- За часів Холодної війни і після між членами Альянсу були різні суперечки. Пам'ятаємо Суетську кризу, коли Франція та Британія мали одну позицію, а США - іншу. А під час війни у В'єтнамі жоден з союзників по НАТО не підтримав Америку. З 1991 року Північноатлантичний Альянс, що був створений для протидії СРСР, шукає свою нову місію, роль у світі. Кількість членів в організації зросла, через це значно збільшилась зона відповідальності. При цьому різні країни не мають однакового уявлення про загрози та пріоритети для себе.

Які головні виклики зараз стоять перед Північноатлантичним альянсом?

- З Туреччиною питання відкрите. Її майбутнє в Альянсі незрозуміло. Стала частиною НАТО за часів Холодної війни. Тоді це було виправдано. Зараз - зовсім інший час. Відбувається певне віддалення Анкари від структур НАТО. Вона бажає проводити самостійну зовнішню політику. Підтримує тісні контакти з Кремлем.

Також присутній американський виклик у вигляді Дональда Трампа. Питання, що буде з Альянсом, якщо він ще на чотири роки залишиться при владі, звучить все голосніше. Критика у бік європейський країн-членів з боку Америки вже є звичною практикою. Їх звинувачують, що мало витрачають на оборону. Заяви Еммануеля Макрона можна трактувати як чергову спробу повернутись до ідеї автономності Європи у безпековому питанні. Усі ці кризові виклики вимагаються зовсім іншої якості управлінців. Єдиний, хто справляється з своїми обов'язками - Єнс Столтенберг. Він намагається вносити конструктив, займається кризовим менеджментом, хоче зберегти єдність НАТО.

Як саміт Північноатлантичного Альянсу пройшов для України?

- Не прийняли нічого нового. Звучали ідеї, що потрібна нова стратегія, проте її так і не змогли прийняти. З іншого боку, це означає, що зберігаються старі програми співпраці. Для нас важливо, що не припиняється політика відкритих дверей в Альянсі. Вона від нас не залежить, не можемо впливати на неї. Але, якщо цього не буде, Україна опиниться у скрутному становищі. Дуже добре, що у заключній заяві саміту підтвердили продовження політики відкритих дверей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пристайко переказав текст майбутнього тексту "нормандської угоди" щодо Донбасу

Що має робити Україна, щоб пришвидшити свій вступ у НАТО?

- Нам потрібні чіткі аргументи, які будуть показувати налаштованість та прагнення вступу. Одна риторика без доказових кроків буде тільки дискредитувати євроатлантичну інтеграцію в очах Заходу на українського населення. Треба закінчили оборонний огляд, впродовж перших восьми місяців наступного року написати стратегічний та оборонний бюлетень. Маємо говорити не тільки про те, що цікавить НАТО, а це - інституційні реформи у першу чергу. Треба піклуватись і про наші безпекові пріоритети. Адже іноді виходить так, що якась зміна структури Генштабу згідно натівським стандартам важливіша, ніж підготовка Збройних сил до війни. Маємо власний закон про національну безпеку. Треба реалізувати те, що там написано стосовно армії та сектору оборони. Не варто робити членство у НАТО самоціллю. Не зможемо її реалізувати найближчим часом. Варто рухатись до цього, розвиваючи власну безпеку та забезпечуючи дієздатність власної армії. Перш за все повинні бути готові до відбиття широкомасштабної атаки Росії.

×