Як відзначає видання, документи DFS про стеження за письменником до теперішнього часу не публікувалися. Ці документи є звіти і донесення агентів розвідки про зустрічі Маркеса з лідерами латиноамериканських країн (особливо Чилі, Сальвадору і Колумбії) і високопоставленими європейськими політиками - зокрема, з Франсуа Міттераном.

Агентів DFS особливо цікавила зв"язок Маркеса з комуністами і, у зв"язку з цим, дружба письменника з Фіделем Кастро. У 1982 році, коли письменник став лауреатом Нобелівської премії, DFS в одному із звітів назвало його агентом кубинської пропаганди, так як він передав права на "Хроніку оголошеної смерті" уряду Куби.

Ніяких наслідків стеження DFS для письменника не мала. Як зазначає видання, з документів розвідки випливає, що агентам не вдалося проникнути у близьке коло спілкування Маркеса: максимум, чого вони домоглися, це прослуховування його телефонних розмов. Вся інформація розвідки про письменника після 1985 засекречена і зберігається в архівах Центру розслідувань і національної безпеки (CISEN), нинішньої спецслужби Мексики, що прийшла на зміну DFS та її спадкоємиці DISEN в 1989 році.

Гарсіа Маркес переїхав до Мексики з Колумбії на початку 1960-х років і в 1981 році попросив у цій країні політичного притулку. В даний час письменник живе в Мехіко.

Габріель Гарсіа Маркес вважається одним з найвпливовіших письменників XX століття. Його книга "Сто років самотності" періодично потрапляє в списки найбільш впливових і найважливіших книг останніх десятиліть і вважається одним з головних романів латиноамериканського літературного "буму" 60-70-х років. Останній роман письменника "Згадуючи моїх сумних повій" був опублікований в 2004 році.

За матеріалом: Lenta.ru

×