При цьому дослідники відзначають, що приведені цифри не означають, що мобільними телефонами користується кожен другий житель Землі. Річ у тому, що у ряді країн рівень проникнення стільникового зв"язку (грубо кажучи, кількість SIM-карт на душу населення) давно перевищив 100 відсотків, тобто у багатьох людей є по декілька мобільних телефонів і номерів.

Проте найбільш бурхливе зростання кількості абонентів спостерігається саме на ринках бідних країн. Це багато в чому пов"язано з випуском дуже дешевих моделей телефонів, орієнтованих на жителів регіонів, що розвиваються. Продаж таких апаратів впродовж останніх років став одним з найважливіших джерел прибутку для виробників засобів зв"язку.

Станом на кінець вересня 2007 року послуги стільникового зв"язку з"явилися в 224 країнах світу, що на 32 більше, ніж 10 років тому. У 1987 році стільниковим зв"язком могли користуватися жителі лише 35 країн.

Informa Telecoms & Media також склала рейтинг середньомісячного доходу стільникових компаній на одного абонента (ARPU). Найвищий показник у кувейтського оператора Zain - його абоненти витрачають в місяць в середньому 71 долар США. На другому місці - катарській Q-Tel (69 доларів), третє місце зайняв японський оператор KDDI (67,65 долара). Менше всього на зв"язок витрачають абоненти індійського Hutchison в Шрі-Ланці (2,83 долара в місяць), PBTL з Бангладеш (2,98) і українського "Астеліта", власники контрактів якого витрачають не більше 3 доларів в місяць, передає агентство "Інтерфакс".

×