15 лютого 2012 р. у Бізнес-школі МІМ-Київ відбулася презентація книги всесвітньо відомого вченого, члена Римського клубу Гюнтера Паулі "Синя Економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 мільйонів робочих місць". Візит науковця відбувся на запрошення відомого українського вченого, члена Римського клубу Богдана Гаврилишина, за сприяння Міжнародного фонду "Скорочення ризиків" (голова фонду – Володимир Костерін).
Ми живемо в дуже складний час, і реалії цього світу змушують нас кардинально змінювати своє мислення. Щоб прогодувати людство, вже сьогодні потрібно створювати мільйони нових робочих місць – і не завдяки дотаціям чи субсидіям, а завдяки новим економічним підходам. З іншого боку, техногенне навантаження на довкілля досягло тієї критичної межі, після якої еко-системи вже нездатні самостійно відновлюватися. Впоратися з викликами сучасності повинні нові економічні моделі, що отримали назву "Синьої Економіки".
"Ми не так давно прийшли на цю Землю і лише вчимося, як варто правильно жити. Ми шкодимо Землі, бо хочемо цього. Нам треба змінити своє мислення! Ми повинні обирати найкраще! Якось мій маленький син попросив мене навчити його стріляти з рушниці. Але я показав йому, що можна полювати з соколом, і він відразу забув про рушницю", – на простому прикладі пояснив Гюнтер Паулі, який сенс він вкладає в поняття "зміна мислення" і як легко мати справу з молодим поколінням.
Гюнтер Паулі розповів, як він на власному досвіді зрозумів обмежені перспективи "Зеленої економіки" і врешті відмовився від, здавалось б, найбільш екологічного підприємства. У 1991 році він купив збанкрутілу парфумерну компанію і створив найпотужніший екологічний завод у західному світі, що виробляв біомило з пальмової олії. З одного боку, завод мав повністю замкнений цикл виробництва, нуль шкідливих викидів у довкілля (директор навіть платив своїм працівникам 50 євроцентів за кожен кілометр шляху, який вони долали до роботи на велосипеді!), а з іншого – тримав достойну конкуренцію з таким гігантом галузі, як "Проктер енд Гембл".
"Але, не дивлячись на всі ці екологічні новації, головна проблема залишалася нерозв'язаною – ми нищили пальмові ліси! Тоді я зрозумів, що потрібно кардинально змінювати бізнес-модель! А для цього потрібно змінити мислення, дивитися туди, куди ніхто навіть не повертається", – підкреслив Гюнтер Паулі.
Так Гюнтер Паулі дійшов висновку, що лише "Синя Економіка" – найкраща і найдешевша економічна модель третього тисячоліття: вона генерує конкурентоспроможність, винаходить нові бізнес-підходи, створює нові робочі місця. Вона додає, а не відбирає, повертає економіку на еволюційний розвиток. Для адептів "Синьої Економіки" природа – найкращий помічник і порадник!
Чому пташка полюбляє сідати на зебру? Тому що завдяки полосатому чорно-білому вбранню зебри отримує безкоштовну вентиляцію (звичайно, сама зебра теж). З урахуванням цього закону фізики був побудований будинок в Японії, в якому влітку на 5 градусів прохолодніше, ніж в інших будівлях – без застосування жодної ізоляції й кондиціонування.
Дослідивши термітники, для яких характерне чітке управління входом і виходом повітря, архітектори застосували ці "підказки" природи під час будівництва школи Лаггарберг у місті Тімра, що на півночі Швеції. Окрім того, що вдалось без жодних енергоносіїв на 8 градусів підвищити температуру під час холодних зим, завдяки розумному природному провітрюванню дітей цієї школи визнано чи не найздоровішими у Швеції. Якщо раніше уряд Швеції доплачував людям гроші, щоб вони оселялися в Тімрі, то минулого року понад 300 людей добровільно туди переїхали. Протягом короткого часу були створені 42 інноваційні бізнес-компанії, що працюють в руслі "Синьої Економіки".
Або візьмемо бамбук, в лісах якого живе мільярд людей. Не секрет, що він здавна вважався чудовим будівельним матеріалом. Але Гюнтеру Паулі з однодумцями знадобилося понад 10 тисяч сторінок документальних підтверджень, щоб переконати німецьких інженерів та архітекторів побудувати з нього споруду, яка б витримувала мільйони відвідувачів. Але коли це сталося, німецькі спеціалісти були вражені. "Це – неймовірно майстерно!" – говорили вони. Більше того, команда Паулі навчила колумбійців, багато з яких були зовсім неписьменними, будувати чудові приватні будинки з бамбуку. Причім, собівартість просторого двоповерхового будинку з великим балконом сягала лише 2,2 тисячі доларів!
"Українцям не варто починати вирощувати бамбук – не той тут клімат. Не треба імітувати, варто шукати свої варіанти і рішення. Приміром, зараз дуже модною стала вітроенергетика, але в Україні багато річок, і вода, що тече зі швидкістю 15 км/год. генерує стільки ж енергії, скільки згенерував би вітер при вже зовсім фантастичній швидкості 380 км/год! – наголосив Гюнтер Паулі. – Уявіть собі: маленька країна Бутан виробляє 10 ГігаВатт електроенергії. Неймовірним видається той факт, що бутанці досягли цих вражаючих результатів без жодної дамби, адже їхня релігія не дозволяє їм "знущатися" над водою. Мене це вражає!"
Якщо говорити про відходи, яких з кожним роком людство накопичує все більше і більше, то нас має надихати досвід Південної Кореї. Вони навчилися ефективно перетворювати їх на біогаз, і це дозволяє зменшити податки для населення на 30%. "Чому в Україні ніхто досі не зробив подібних кроків, враховуючи ваші постійні газові проблеми з Росією? Якщо через три роки ви цього не зробите, то не було сенсу мені сьогодні до вас приїжджати", – сказав Гюнтер Паулі.
Наразі все більше країн світу починає мислити по-новому, в контексті "Синьої Економіки". Приміром, нещодавно Китай вирощував 34% світової бавовни, але вирішив повністю відмовитися від неї, а звільнені землі використати для виробництва продуктів харчування. Натомість одяг китайці почнуть робити з… водоростей, які до цього вимушені були знищували – щорічно близько 20 млн. тонн. Паралельно у виробництві одягу з водоростей (до речі, гарного і якісного!) будуть задіяні тисячі нових робочих місць!
"Ми просто не бачимо нових можливостей, яких навколо нас просто безліч! Уявіть собі, кожного тижня у нас з'являється нова інновація! Економіку, справді, можна перевернути!
Група науковців, дослідників, новаторів в Україні повинна просканувати всі можливості – це повинні бути десятки, сотні ідей – і почати це впроваджувати! У молодих людей з'являться професії, які їхні батьки навіть не могли собі уявити", – підкреслив Паулі.
На питання, чи не хотів би він презентувати свою книгу українській владі, урядовцям, Гюнтер Паулі відповів так: "Я зустрічався з понад 100 найпершими керівниками країн світу, і в результаті – нуль, в моїй пам'яті лишилися лише їхні фотокартки. Тому я покладаю надію лише на дітей, молодь, студентів – лише вони можуть змінити правила гри".
2 
79692
Коментарі
3