неділя, 05 серпня 2018 12:10

"Головне, що не здався. І пощастило, що не вмер" - політв'язень Валентин Мороз про радянські тюрми

Один раз у Володимирській тюрмі отримав пошту радянський політв'язень Валентин Мороз. Листи від Союзу українців Британії передали на Новий рік. Тому, що охоронці були п'яні на свято.

Про це історик і дисидент розповів в інтерв'ю журналу "Країна".

Автор: Ярослав ТИМЧИШИН
  Валентин Мороз  - автор понад 100 наукових праць. Доктор гуманітарних наук державного коледжу Джерсі. Член об'єднання українських письменників "Слово".  Кілька років вів "Історичний календар" на Львівському радіо. Через вік не може бувати там часто, записує програми наперед
Валентин Мороз - автор понад 100 наукових праць. Доктор гуманітарних наук державного коледжу Джерсі. Член об'єднання українських письменників "Слово". Кілька років вів "Історичний календар" на Львівському радіо. Через вік не може бувати там часто, записує програми наперед

У вересні 1965-го Валентина Мороза засудили за антирадянську агітацію і пропаганду до 4 років таборів. Покарання відбував у Мордовії. Другий арешт - у червні 1970-го. Вирок - 6 років спецтюрми, 3 роки таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання з визнанням особливо небезпечним рецидивістом.

Відбував ув'язнення у Володимирській тюрмі - для особливо небезпечних злочинців. Мороза утримували в камері з кримiнальними в'язнями. Згодом в одиночці пробув майже 2 роки. Голодував п'ять місяців. Загалом по тюрмах і таборах відсидів 13 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пісню "Два кольори" у радянські часи називали тюремною

"У таборі - то одна справа. У лісі грибочка якогось знайдеш, свіже повітря. "І поєхал он бєз чемодана лєс рубіть в районє Маґадана" - совєцький гумор був. А другий раз була Владімірська тюрма. Найвеселіша у світі, шляк би її трафив! І половину з тих 13 літ я провів у її стінах. Але якось витримав. Головне, що не здався. І пощастило, що не вмер", - розповідає Валентин Мороз.

І поєхал он бєз чемодана лєс рубіть в районє Маґадана" - совєцький гумор був

У таборі написав "Репортаж із заповідника імені Берії".

"Через вікно, коли вивели з карцеру на працю, я передав той "Репортаж" Івану Гелю (український правозахисник, публіцист. Один із засновників Української Гельсінської спілки, радянський політв'язень. - gazeta.ua). Він, велика вдячність йому перед Богом, якось передав то на волю. Мене забрали у київську тюрму КГБ за ту публіцистику, бо вона прогриміла у світі. Почали нове слідство. 2 роки наді мною робили експерименти - щоб зламати волю", - продовжує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знав, що піду в тюрму. Бо гра з такими монстрами - нерівна

У тюремній камері кримінальник порізав Валентина Мороза заточеною ложкою.

"В камеру до чотирьох кримінальних, які сидять 41-й раз, вкинути політичного - то створити йому пекельні умови. Кримінальні - психічно хворі. Але тримати їх у психілікарні - у шість разів дорожче", - згадує Валентин Якович.

Повну версію інтерв'ю з Валентином Морозом читайте у журналі "Країна" за 26 липня.

1979-го влада обміняла Валентина Мороза та ще 4 дисидентів на 2 радянських агентів КДБ. Оселився у США, згодом - у Канаді. Повернувся в Україну у квітні 1990-го. Живе у Львові, викладає в Державному університеті фізичної культури.

Зараз ви читаєте новину «"Головне, що не здався. І пощастило, що не вмер" - політв'язень Валентин Мороз про радянські тюрми». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі