В центрі цієї дуже особистої за звучанням стрічки - сам режисер перебував під час описуваних у фільмі подій на ліванській території в лавах ізраїльській армії - стоїть проблема зміни психіки солдата в результаті війни.
"Моє завдання не полягало в тому, щоб назвати винних, а в тому, щоб зрозуміти, що відбувається з нами", - заявив Фольман.
Показ в Канні "Вальсу з Баширом" співпав з 60-річним ювілеєм створення держави Ізраїль.
"Це випадковість, ми не планували вихід фільму до якихось свят або подій", - сказав Фольман.
Фільм побудований у вигляді бесід, які Фольман проводить з друзями-солдатами. Вони згадують події того часу і відновлюють картину трагедії. У ньому показані юні ізраїльські призовники, багато хто з яких був убитий або ж поранений, а також відтворені хворобливі сни, що мучать тих, хто вижив через 20 років після подій в Лівані.
Єдині документальні кадри в цьому анімаційному фільмі - фотографії трупів загиблих палестинців в Сабрі і Шатілі. Режисер відзначає, що ці кадри дуже важливі для нього - як доказ його болю з приводу трагедії, що відбулася чверть століття тому.
Для того, щоб відійти від традиційного формату документального кіно і мати можливість вийти на широкі образні узагальнення, Арі Фольман перетворив знятий на відеокамеру кіноматеріал з реальними людьми в мультиплікацію.
"Це дало мені як необхідну свободу творчих пошуків, так і можливість поєднати факти реального життя зі світовідчуттям моїх героїв", - заявив режисер.
Один з несподіваних аспектів фільму - проведення історичних паралелей між Холокостом і трагедією в Лівані. Фольман наполягає, що таке бачення подій характерне для більшості громадян Ізраїлю, і підкреслює: його фільм є дуже особистим і не має стосунку до політики.
Але, хоча сам автор звинувачує в тому, що відбувся фалангістів, фільм покладає велику частину відповідальності за трагедію на ізраїльське керівництво.
"Солдати - лише пішаки у тій грі, яку проводять політичні лідери", - стверджує своєю картиною Фольман.
"Вальс з Баширом", на думку місцевої критики, відображає існування в Ізраїлі могутнього гуманістичного руху, який відкриває перед всім ізраїльським суспільством нову перспективу на встановлення миру в регіоні.
Фахівці відзначають, що фільм дав початок новому напряму в документальному кінематографі.
В результаті, на думку критиків, які працюють на фестивалі Канна, Фольману вдалося вивести документальний кінематограф на новий художній і образний рівень.
Фольман служив в ЦАХАЛі і перебував на території Лівану під час вбивства президента країни Башира Жмайеля, нагадує NEWSru.co.il.
14 вересня 1982 року Жмайель і ще 26 осіб загинули від вибуху бомби в штаб-квартирі партії "Катаїб". Виконавцем вбивства став член сірійської соціал-національної партії Лівану Хабіб Шартуні, який був агентом сирійських спецслужб.
У вересні 1982 року правохристиянські радикали ("фалангісти") провели в таборах Сабра і Шатіла операцію пошуку палестинських бойовиків, що перетворилася на різанину мирних громадян. Це було помстою за аналогічний погром, влаштований палестинцями в 1976 році в Дамурі.
У Сабрі і Шатілі загинуло від кількох сотень до кількох тисяч осіб. Міжнародна громадськість поклала відповідальність за ситуацію на Ізраїль, чиї війська забезпечували у той час охорону таборів, повідомляє NEWSru.com.
3 
35413
Коментарі