На думку бостонського професора міжнародних відносин Уїльяма Кейлора, турне Буша матиме, очевидно, "суто церемоніальний характер".
Поїздки будь-якого американського президента за кордон не обходяться без демонстрацій протесту. Чекають їх і цього разу, але передбачають, що вони будуть значно меншими, ніж у минулому. Як зазначає в недільній Washington Post британський журналіст Джеймс Форсайт, якщо в листопаді 2003 року Буша зустрічали в Лондоні понад 100 тисяч демонстрантів, то зараз "їх, напевно, буде ближче до 100, ніж до 100 тисяч".
Як повідомляють американські кореспонденти з європейських столиць, там більше цікавляться майбутнім американським президентом, ніж нинішнім, і вболівають за Барака Обаму, а не за Джона Маккейна.
Реджінальд Дейл з вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначає, що європейці покладають на наступного президента США великі надії, і попереджає, що вони, можливо, будуть розчаровані, оскільки "Америка, як і раніше, переслідуватиме свої власні інтереси, а її корінні інтереси можуть змінитися не так вже сильно".
Наприклад, як і Буш, Обама і Маккейн хочуть, щоб європейці послали до Афганістану більше військ і збільшили свої військові витрати.
Маккейн має дуже жорстку позицію стосовно Ірану. Обама спочатку заявляв, що готовий зустрітися з Махмудом Ахмадінежадом без усяких попередніх умов, але зараз дав зворотний хід.
Він, як і раніше, сповідує дипломатичне вирішення проблеми іранської ядерної зброї, але заявив днями членам проїзральського лобі, що не виключає і застосування військової сили "для захисту нашої безпеки і безпеки нашого союзника Ізраїлю".
Джордж Буш, зустрічаючись 5 червня в Білому домі з главою ізраїльського уряду Ехудом Ольмертом, теж говорив про іранську ядерну загрозу.
ЗМІ навіть прогнозували, що прем"єр Ізраїлю звернеться до президента США із закликом почати військові дії проти Ірану, повідомляє Би-Би-Си.
Коментарі