Донецьк для мене вже втрачений – Станіслав Асєєв розповів про 2,5 роки полону в "Ізоляції"

 

Донецьк – це певною мірою резервація, особливо сьогодні, коли зачинені блокпости, зокрема через ковід. Про це розповів журналіст і письменник Станіслав Асєєв у програмі інтерв'ю "БОЧКА. Розмова по-українськи" на Youtube-каналі Gazeta.ua. Він перебував у полоні так званої ДНР 31 місяць.

– Люди не можуть виїхати на підконтрольну територію. Якщо виїжджають, то через Росію. Це резервація, навколо мінні поля, зачинені блокпости. Але якщо ви підтримуєте цю систему, цього не помічаєте. Людям, що пішли до ополчення, непотрібно нікуди їхати. Навіть мешкаючи у Макіївці, вони дуже часто не виїжджали до Донецька. Навіть на якісь свята. Їм це не потрібно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В'язень має постійно боятися – Станіслав Асєєв розповів про 2,5 роки полону в "Ізоляції"

– Вони не дуже переймаються, що не мають закордонного паспорту, що не побачать Європу, що в України є безвіз. Їм не потрібен той Париж і Мадрид. По-перше, вони не мають грошей на це, живучи у цій системі. У них є Росія. У її бік вони бездумно дивляться, бо отримали російські паспорти. Але ж вони не виїжджають до РФ, вони так і далі мешкають із тими паспортами у Макіївці. Нічого для них не змінюється. Люди, які підтримують цю систему, не помічають цієї резервації. Для них все добре.

Станіслава Асєєва затримали у травні 2017-го посеред окупованого Донецька на площі Леніна, коли робив репортаж. Більшу частину полону утримували на території колишнього артцентру "Ізоляція". Його від початку російсько-української війни бойовики перетворили на концтабір. Там тримали українських військових, випадкових цивільних і власних ополченців.

29 грудня 2019-го Станіслава Асєєва звільнили з полону під час обміну. Він працює експертом Українського інституту майбутнього. Восени торік вийшла його книжка про досвід полону в "Ізоляції" "Світлий Шлях": історія одного концтабору".

Ви мрієте повернутись у Донецьк?
– Ні, у мене відчуття, що це навряд чи відбудеться у реальності. Я втратив це місто, яким воно було до війни. Навіть якщо уявити, що все повернеться у бік України, ми формально повернемо і реінтегруємо цю територію. Але ж там є дуже багато людей, які будуть зокрема ненавидіти мене. Мені буде просто некомфортно ходити тими вулицями, де мене заарештували. Думаю, що Донецьк для мене в цьому сенсі вже втрачений.

×