Керівництво державного Приватбанку намагається створити якомога більше проблем колишнім власникам - Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Хочуть таким чином примусити їх сплатити компенсацію у сумі 155 млрд грн.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить інвестиційний банкір Сергій ФУРСА.
Приватбанк продав позови проти своїх колишніх власників Коломойського та Боголюбова до суду Кіпру. Вимагає відшкодувати 5,5 млрд доларів збитків. Це не перший позов банку проти колишніх власників. Є відкриті справи у Лондонському суді, США, Ізраїлі. Навіщо подали позов ще й до Кіпрського суду?
- Керівництво державного Приватбанку виявило, що певні оборудки та незаконні операції проводились також через Кіпр. Рішення подати позов ще у цій країні є абсолютно логічним. Були зобов'язані це зробити. В іншому випадку це виглядало б дивно, наче йдуть на поступки Коломойському та його друзям.
Постійно треба тиснути на колишніх власників. Створювати їм додаткові проблеми. Це може бути важелем тиску для того, щоб спонукати Коломойського та Боголюбова виплатити компенсацію. Адже, націоналізуючи банк, держава витрачала 155 мдрд грн із бюджету. Тобто колишні власники Привату вкрали у кожного українця.
Які перспективи кіпрського позову? Є шанс домогтись компенсації?
- Кожен із позовів Приватбанку проти колишніх власників - це досить довгострокова історія. Незрозуміло, наскільки довго вона може бути розтягнута у часі. Якщо Коломойському не вдасться повернути собі банк, Україна виграє їх, проте важко передбачити, коли саме це станеться. Адже саме тому Ігор Валерійович так сильно прагне отримати Приват назад. Сам банк йому не дуже потрібен. Хоче просто скасувати усі позови, які не дають йому спокійно жити.
Ще один нюанс - усі активи, які можна було б забрати по кіпрському позову, вже заморожені у рамках процесу в Лондонському суді. Якщо український банк виграє в Англії, зможе їх собі забрати. Додаткових активів Кіпр не дасть. Але це не означає, що не варто було подавати позов. Сьогоднішнє керівництво Приватбанку робить усе правильно.
Позови українського банку проти колишніх власників розглядає суд Великої Британії, США, Ізраїлю та тепер Кіпру. Загальна сума претензій - 10 млрд доларів. На якому етапі зараз перебувають ці судові процеси?
- Про це важко сказати, адже суд в Америці та Ізраїлі відбувається не публічно. Лондонський суд є більш прогнозованим. Цей процес більш відкритий. По ньому розгляд справи триватиме ще десь 1,5 року. Проте і після цього Україна не отримає компенсації. Коломойський та Боголюбов скоріш за все подадуть апеляцію. Тому нас чекає ще довга боротьба у судах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коломойський буде боротися із Зеленським через Приватбанк - Портников
Чи достатньо робить держава, влада для отримання компенсації?
- Тут варто розділяти, що саме розуміємо під поняттям "держава". Наприклад, дуже багато для відновлення справедливості та покарання колишніх власників Привату робить Національний банк. Також нове керівництво Приватбанку активно відстоює його інтереси як в Україні, так і за її межами. Проте офіційні гілки державної влади - законодавча, виконавча і судова - не сприяють процесу. Вони скоріше навпаки гальмують розслідування. Зупиняють роботу прокуратури, звільняючи генерального прокурора Руслана Рябошапку. Президент Зеленський теж хотів би забути про всі ці проблеми та дружити з олігархом. Постійно відбувається тиск на голову НАБУ Артема Ситника саме через справи Приватбанку.
У кінці березня Рада прийняла у першому читанні законопроект про неповернення націоналізованих банків колишнім власникам. Яка вірогідність, що "антиколомойський закон" приймуть остаточно?
- Якщо закон не приймуть, на Україну чекає дефолт. Українська влада це чудово розуміє, тому через безвихідь вони будуть змушені прийняти закон, який забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам. Саме цього від нас вимагає Міжнародний валютний фонд.
Це означає, що Зеленський вирішив піти на відкриту конфронтацію з Коломойським?
- Ні, навряд в інших умовах президент би пішов на прийняття "антиколомойського закону". У нього так само немає іншого вибору. Сам Зеленський у жодному разі не хоче воювати з Ігорем Валерійовичем.
Україна майже виконала домашнє завдання МВФ - прийняли закон про ринок землі, у першому читанні закон про банки. Тепер отримаємо нову програму співпраці?
- Гарантовано отримаємо нову програму, як тільки у другому читанні парламент ухвалить закон про неповернення націоналізованих банків, а Зеленський його підпише. Міжнародний валютний фонд ставив перед Україною тільки 2 умови для продовження співпраці. Ми нарешті наблизились до їх виконання. Підтримка Фонду нам потрібна ще й тому, що це буде сигналом для інших інвесторів. Вони у жодному разі не вкладатимуть гроші у державу, яка не співпрацює з МВФ. Якщо ж матимемо програму співпраці, інші кредитори побачать, що з Україною можна мати справу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Антиколомойський" закон установив рекорд
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев говорить про збільшення першопочаткової суми підтримки від Фонду. Раніше говорили, що вся програма становитиме 5,5 млрд доларів. Зараз 4 млрд має складати тільки 1-й транш. Яку програму співпраці може отримати Україна? На яку суму варто розраховувати?
- Не варто щиро вірити та розраховувати, що 1-й транш буде складати аж 4 млрд доларів. Але програма однозначно буде збільшена. Це зумовлює об'єктивна реальність, у якій ми зараз живемо. Програма на 5,5 млрд була розрахована на хорошу економічну ситуацію у державі. Була скоріше жестом підтримки. Натомість зараз ситуація змінилась. Через пандемію коронавірусу загальносвітова економічна ситуація дуже погіршилась. Доступ до зовнішніх ринків для України зачинений найближчі місяці. Міжнародний валютний фонд це розуміє і готовий збільшити суму програми.
На що витратимо ці гроші? Де вони зараз найбільше потрібні?
- Раніше транші МВФ зазвичай йшли у державні резерви. Проте цього разу переважна кількість грошей буде перенаправлена одразу у бюджет. Цього року дефіцит державної скарбниці сильно зростає. З одного боку, через кризу падають надходження. З іншого - держава вимушена збільшувати видатки, щоб утримати економіку у відносно стабільному стані під час турбулентного періоду. Це - об'єктивний стан речей. Через збільшення дефіциту бюджету Україна буде потребувати фінансів, аби закрити діри. Саме на це підуть кошти від Міжнародного валютного фонду.
Підтримка МВФ допоможе Україні безболісно пройти економічну кризу, що насувається на світ?
- На жаль, узагалі безболісно не вийде. Проте без допомоги МВФ на нас чекає дефолт. З підтримкою Фонду теж будуть утрати, але значно менші. Треба розуміти, що криза все одно буде і певне падіння неминуче. Програма співпраці допоможе нам устояти на ногах.
Приватбанк 3 квітня подав новий позов проти колишніх власників до суду Кіпру з метою відшкодування збитків у розмірі 5,5 млрд доларів. Причиною стали схеми, які мають усі ознаки шахрайства і відмивання коштів та які, як вважає Банк, були реалізовані його колишніми власниками - Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим спільно з одним із колишніх посадових осіб - Тімуром Новіковим і 2 кіпрськими компаніями - PrimeCap (Cyprus) Limited та Duxton Holdings Limited. Окрім кіпрського суду, позови Привату розглядаються у США, Великій Британії та Ізраїлі. Їхня мета - домогтись від колишніх власників компенсації у 155 млрд грн. Саме стільки 2017 року держава витратила для втримання спустошеного банку дієздатним.
2 
79692
Коментарі