У колишньому військовому містечку Розсудів-1 у Ріпкинському районі на Чернігівщині до кінця року мають відкрити пункт тимчасового утримання нелегальних мігрантів. Розрахований він на 239 осіб. Сюди доправлятимуть порушників східного кордону України, що тягнеться від Білорусі до російського Ставрополя.

У лісі стоять три житлові п"ятиповерхівки, казарма, штаб, двоповерхова школа. Це — військове містечко Розсудів-1.

Територія майбутнього пункту утримання огороджена подвійним парканом: усередині двометровий сітчастий, зовні — триметровий із заліза. Між парканами ходитимуть працівники держслужби охорони та цивільні охоронці.

— Колючого дроту в нас немає. Хоча в Польщі таким же парканом йде колючка, — показує господарство заступник директора пункту 55-річний Анатолій Пашко. — Я особисто бачив пункти в Європі. То в Швеції режим демократичний, а ось у Данії — справжня тюрма.

На території облаштували ізолятори для буйних нелегалів. Дворики тут заґратовані. Двері кімнат  схожі на тюремні. На них замки, засуви, стопори й "кормушки".

Колишню казарму розділять на чоловічу та жіночу частини. У кімнатах зможуть розміститися 4–6 осіб.

На відкриття пункту з держбюджету виділено 12 млн. Уже використали 10. Замовник реконструкції — управління капбудівництва УМВС області. Генеральний підрядник — державне підприємство "Укрсівербуд".

На Чернігівщині вже діє пункт утримання нелегалів, на 21 особу при прикордонному загоні. Його відкрили торік.

Колись у містечку Розсудів-1 жили чотири тисячі осіб — солдати, офіцери з сім"ями. Чотири роки тому військову частину розформували. Поки йшов процес передачі майна Держкомнацміграції, а потім МВС, у квартирах не було світла й тепла.

П"ятиповерхівки протікали. Проривали каналізаційні труби. Сім"ї переїздили до квартир порожніх будинків, шукаючи теплішого й сухішого місця. Містечко опалювалося мазутною котельнею. За трубу з чорним димом її прозвали "Титаніком".

Поступово більшість мешканців виїхали. Ті, хто не отримав нового житла, чекали черги.

16 сімей, що залишилися в Розсудові, живуть у службових квартирах у одному під"їзді. Лише він опалюється автономною газовою котельнею. Над будинком поставили новий шатровий дах. Люди працюють у пункті або на будівництві. В середньому отримують 600 грн. Наприклад, директор закритої розсудівської школи нині — майстер у "Укрсівербуді".

61-річний Валерій Тимошук працював вільнонайманим при частині в Розсудові. Потім отримав квартиру в Балаклеї на Харківщині.

Облаштували ізолятори для буйних нелегалів

— Я порадився з синами і продав її за 15 тисяч доларів. Зараз живу в Розсудові сам у службовій квартирі. Жінка померла, сини служать у Розсудові, охороняють залишки військових вишок, — розповідає Тимощук. — Живуть у Любечі за 12 кілометрів звідси.

Знаходять роботу в Розсудові й жителі навколишніх сіл. 47-річна Олександра Курило з Павлівки влаштувалася секретарем. Її чоловік нині працює інженером із техніки безпеки, а буде механіком. Їздять на роботу автобусом за 12 км.

Якщо раніше люди тікали з Розсудова, то нині хочуть повернутися до містечка.

— Ми отримали трикімнатну квартиру в місті Балаклея на Харківщині, — говорить 31-річна Тетяна Антоненко. — Але в Балаклеї нам не сподобалося. Усе чуже, гарну роботу знайти важко, до рідні далеко. Ми ту квартиру продали за 15 тисяч доларів. Так само зробили всі, хто переїхав. Поки живемо в матері в селі Березівка під Розсудовим. Думаємо повернутися до містечка.

— Люди дзвонять із літа. Хочуть не тільки працювати в нас, а й отримати службову квартиру, — каже директор пункту утримання нелегалів підполковник міліції Євген Салуян, 41 рік. — У нас уже працює 50 осіб. Будемо брати ще 100. Кандидати на 90 відсотків підібрані. В основному це жителі найближчих сіл та Любеча. Важко знайти лише перекладачів із китайської та фарсі, психолога, лікарів. Ми готові возити таких спеціалістів із Чернігова або поселити їх у Розсудові.

33 людини переходили кордон тонкою кригою

30 листопада неподалік села Студенок Глухівського району Сумської області прикордонники затримали 32 пакистанців та індуса, які з трьома українськими провідниками йшли слід у слід тонкою кригою річки Клевень. Це найбільша партія нелегалів цього року.
— Усі виснажені, зізналися, що три дні нічого не їли, — розповідає прес-секретар Сумського прикордонного загону Олександр Шишка. — Одягнені були в однакові зимові куртки та взуття.
Від початку року на Сумщині впіймали 104 нелегали. По Україні — 16 тис. Це на 20% більше, ніж торік. Громадяни Пакистану, Індії, Китаю, В"єтнаму, Шрі-Ланки, Іраку, Сомалі найчастіше переправляються до Росії, а потім через нашу державу — до Західної Європи. Україна за власні кошти відправляє їх літаками на батьківщину.

×