"Татко з другом вийшли на вулицю покурити й побачили грабіжників. Вони хотіли вкрасти машину, але батько завадив. Його вбили. Він працював у податковій міліції", — згадує 16-річний вінничанин Олексій Бернатович.

Із підлітком зустрічаємося перед уроком фізкультури в юридичному ліцеї Київського національного університету внутрішніх справ. Коротко стрижений худорлявий хлопець одягає спортивну форму та кросівки. Олексій — другокурсник. Його батько Володимир Бернатович загинув дев"ять років тому. Йому тоді було 32 роки. Мама хлопця, 37-річна Наталія Бернатович, працює консультантом у  райсуді Вінниці, вдруге заміж не виходила. Після 9-го класу віддала Олексія до юридичного ліцею. Жінка хоче, щоб син був міліціонером.

У закладі навчається 115 ліцеїстів, серед них 45 дівчат. Приймають дітей загиблих міліціонерів і тих, які втратили здоров"я на службі.

— Ліцеїсти на повному державному утриманні, — каже начальник ліцею Юрій Наумець, 37 років. — Вони п"ять разів на день харчуються, отримують одяг. Тільки літньої форми в них три види.

Узимку цього року Олексій Бернатович з однокурсниками відпочивали в Єгипті. П"ятьом найкращим ліцеїстам путівки оплатив "Укргазбанк".

Ми каталися цілий день на яхті, плавали під водою, бачили рифи й піраміди

— Ми були там вісім днів, — розповідає 16-річний Петро Лапанашвілі. — Із Києва до Каїра летіли літаком. Там нас зустріли й поселили в готель. Мені сподобався шведський стіл. Можна було брати їсти, що хочеш і скільки хочеш. Бананів чи соків — хоч ящик. Ми каталися цілий день на яхті, плавали під водою, бачили рифи й піраміди.

Петро — сирота. Його батько Юрій був дільничним інспектором у райцентрі Бородянка на Київщині, мама Світлана — домогосподаркою.

— Мамі було 33 роки, коли їй зрізали бородавку на лікті, — говорить хлопець. — Почалися ускладнення, розвивався рак. Скоро вона померла. Незабаром захворів на рак і тато. Помер того ж року. Я тоді у 8 класі навчався. Мене із сестричкою Катею забрали дід із бабою в село Загальці. Через рік я вступив до ліцею. Батьки мріяли, щоб я був міліціонером.

Ліцеїстка Вікторія Любак родом із Гнівані Вінницької області. 1993-го у ДТП загинув її батько — оперативник райвідділу. Мати дівчинки Тетяна тоді працювала паспортисткою в міліції.

— В юридичному ліцеї навчався мій старший брат Тарас, — хвалиться Вікторія. — Потім він закінчив університет внутрішніх справ і працює слідчим у Гнівані, недавно одружився. Я теж вступатиму до академії, хочу вивчитися на психолога.

Керівництво ліцею хвалить спонсорів із "Укргазбанку". Вони вже п"ять років допомагають закладу. На першій зустрічі подарували  мікроавтобус "тойота", щороку купують п"ять путівок до Єгипту, подарунки на свята.

— Заступник голови правління банку Сергій Науменко завжди з нами на свята, — каже Юрій Миколайович. — До дня Cвятого Миколая уже отримали подарунки. Банкіри телефонують і питають, що треба ліцеїстам. Торік, приміром, придбали сумки. Цього року ми замовили першокурсникам канцтовари, а старшим — електронні перекладачі. Даємо їм прізвища 15 претендентів на поїздку до Єгипту. А вже банкіри обирають п"ятьох — із тих, у кого немає батьків.

Фінансисти обіцяють і надалі спонсорувати ліцей.

×