На продуктову паніку піддалися 70 % покупців столиці. Таку статистику наводить київський психолог Валентина Домська.
"Це нормальна реакція людини, яка бачить, як інші запаковують багажники мішками з борошна, кладуть до візків по 5-10 пачок чаю і блоки туалетного паперу, а продавці на твоїх очах міняють цінники на товари", - каже Домська.
За словами психолога, паніку провокують несподівані зміни.
"Люди зі страхом чекали долара по 30 гривень, а за день він виріс до 40, - пояснює Валентина Іванівна. - В народу шок. Як жити, коли у тебе зарплата 30 доларів чи пенсія – 25? Потенційні покупці-панікери - пенсіонери і домогосподарки. Під вплив попадають люди з найменшими доходами. Вони несуть у супермаркет останнє і витрачають гроші даремно. У страху очі великі, тому купляють більше, ніж готові з'їсти і навіть ті продукти, які раніше не любили".
Такий ажіотаж на муку і крупи ми вже мали торік у 20 числах лютого, коли загострилося протистояння на майдані.
"Харчовий ажіотаж припав на вечір вівторка, коли люди поверталися з роботи, - аналізує психолог. - Людина виснажена і голодна легше піддається впливу. Часто не керується своїми смаками. Купує те, що й інші кладуть до кошика. Навіть складений вдома список продуктів ситуацію не врятує. Розум відмикається і починається психоз та навіяна боротьба за існування. Моя сусідка взяла 5 кілограм цукру, хоч не вживає його, бо має діабет. Виправдовується: дітям віддам, бо вони вже не встигнуть купити цукор по 11".
Психолог вважає, що покупцями керує страх побачити нові ціни на продукти.
"Часто у паніці люди не дивляться на терміни придатності, тому купують просрочене або те, що треба з'їсти за півроку. Яка сім'я втопче мішок макаронів, гречки і рису за 3-4 місяці? Паніку зупинити не просто. Продукти з полиць супермаркетів розбиратимуть ще мінімум тиждень".
4 
79692
Коментарі
7