23 червня православні віряни вшановують пам'ять святителя Іоана, митрополита Тобольського.

Іоан народився в грудні 1651 року у місті Ніжині Чернігівської губернії в православній родині Максима і Єфросинії. Батько святителя походив із української православної шляхти та був досить заможною людиною. Іоан закінчив місцеву парафіяльну школу, потім здобував освіту в Києво-Могилянському колегіумі.

В 1675 році прийняв чернецтво. Спершу служив проповідником в Києво-Печерській Лаврі. Згодом, за поданням гетьмана Мазепи, став Єпископом Чернігівським.

Перший рік єпископства святого був важким. Окрім особистої хвороби, йому довелося розділити зі своєю паствою непросте випробування: протягом 1697 - 1698 років на Чернігівщині був голод. Святитель не лишився осторонь. За його наказом найбільш заможні монастирі та парафії мали допомагати голодним. Звертався він і до заможних чернігівців.

Також за сприянням священнослужителя в 1700 році в Чернігові заснували колегіум, за зразком Києво-Могилянської академії. Фактично, це була перша в Російській імперії Духовно-світська семінарія. Відкрив типографію, і бібліотеку, яка нараховувала понад тисячу томів книг і рукописів.

Прославився архієпископ і конфліктом із улюбленцем царя князем Олександром Меньшиковим. В одному із чернігівських володінь Меньшикова побудували церкву. Князь сам призначив дату її освячення та вимагав прибуття в призначений день Іоана. Розгніваний такою зневагою до священнослужителів з боку царського фаворита, архієпископ заявив, що призначення дати освячення храму є його прерогативою, а не князя. Святитель обрав інший день і лише тоді приїхав до церкви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церковне свято 22 червня - сьогодні згадують унікального святого

Меншиков не пробачив архієпископу. Повернувшись до Петра I, добився від царя переведення Іоана з Чернігова до Сибіру. Довідавшись про те, що саме Меньшиков сприяв його засланню Іоан пророчо сказав: "Так, далеко мені їхати, але він буде ще далі за мене". Слова святителя здійснились 1728 року, коли Петро II позбавив Меньшикова всіх чинів, посад і майна й відправив далеко в Сибір.

10 липня 1715 року, після Божественної Літургії, Митрополит Іоан влаштував у своєму домі трапезу для духовенства. Запросив бідних та жебраків, яким сам прислуговував. Останні хвилини він зустрів на колінах перед іконою, яку взяв із собою з України.

×