У ранні роки незалежності наука ще розвивалася за інерцією.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" сказав фізик Максим Стріха.
"Перші скликання парламенту мали багато науковців. Поступово це сходило на пси. Керівництво НАН старішало, але не змінювалося. Певні зміни сталися в останні п'ять років. Коли почалася війна, зрозуміли, що деякі речі можемо робити тільки самі. Наприклад, 2014-го Ізраїль відмовився постачати нам безпілотники. Ми представити кілька власних успішних розробок", - пояснює вчений.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Влада може вирішити переломити НАН через коліно" - Стріха
За його словами, також певний поштовх науці дала пандемія коронавірусу.
"Під час епідемії з'ясувалося, що Інститут молекулярної біології та генетики може робити ПРЛ-тести. Але на це так і не дали грошей. Хоча говорив про це навіть президент.
Маємо багато результатів у різних сферах. Фізики-теоретики зробили помітний вклад у вивчення теорії двовимірних електронних систем, з якими пов'язано надії на новий прорив в електроніці. Під час російсько-української війни наші медики розробили унікальні методи лікування. Без яких кількість бойових втрат була би значно вищою. І такі приклади можна наводити далі", - додає Максим Стріха.
Повне інтерв'ю з Максимом Стріхою читайте у журналі "Країна" від 22 жовтня.
На засіданні загальних зборів НАН України 9 жовтня обрали першого віцепрезидента, віцепрезидентів і членів президії НАН України та затвердили академіків - секретарів відділень НАН. Про це в понеділок повідомила пресслужба Національної академії наук України.
2 
79692
Коментарі