Міхалков зайнявся творчістю в юному віці: йому було всього 15 років, коли його вірш "Дорога" опублікував журнал "На підйомі".

Його першим читачам вже за 70 років, а дитячі твори Міхалкова і надалі передруковують. "За довідкою Книжкової палати Росії, щорічно друкується близько мільйона екземплярів моїх творів, – підтверджує Сергій Володимирович. – Видавці зізнаються, що з російських дитячих письменників найбільший попит мають книги Міхалкова, Чуковського, Барто і Заходера. Значить, я актуальний, правильні книги писав".

Він багато років керував Союзом письменників, "працював і працюю дотепер", констатує Сергій Володимирович. Зараз він обіймає посаду голови виконкому Міжнародного співтовариства письменницьких союзів. Він також президент Ради з дитячої книги Росії і головний редактор журналу "Фитиль".

Міхалков запевняє, що йому "не соромно за свою творчість". При цьому він не приховує, що нажив не тільки шанувальників, а й недоброзичливців. "У будь-якому випадку, навіть ті, хто мене ненавидів і зневажав, все одно підспівували і підспівують, коли звучить гімн, і з дитинства пам"ятають "Дядю Стьопу", – відзначає поет.

Міхалкова по праву називають найтитулованішим російським радянським письменником. Він – кавалер ордена "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державних премій. Його ім"я присвоєне одній із малих планет Сонячної Системи.

"Я народився в царській Росії, – написав він в автобіографії. – У чотири роки зустрів революцію, спостерігав утворення СРСР, а в 78 років – розвал держави, якій вірою і правдою служив усе життя". Він зізнається, що "багато пережив, але не як свідок, а як активний учасник усіх подій".

Під час Великої Вітчизняної війни він був військовим кореспондентом. Нагороджений орденами "Червоної Зірки", "Червоного Прапора" і кількома медалями. До речі, епітафія на могилі Невідомого солдата біля Кремлівської стіни "Ім"я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний" – це теж Сергій Міхалков.

×