"Як дізнався про допит, у нього стався інсульт" - як прощалися з батьком Петра Порошенка

6

"Особисто Олексія Івановича не знала. Вчора поставила за нього свічку і помолилася, а сьогодні прийшла на прощання. Хочу віддати шану чоловікові, сина якого і досі вважаю своїм президентом", - каже 68-річна Марія Іванишин біля столичного Свято-Михайлівського монастиря. 19 червня тут відспівують батька п'ятого президента України 84-річного Олексія Порошенка. Він помер минулого вівторка після інсульту.

 

Перед входом до Михайлівського собору стоїть чорний катафалк. З обох боків від дверей - траурні вінки. Всередині кілька десятків людей. Зокрема, видавець Іван Малкович, нардепи Яна Зінкевич і Микола Княжицький.

Близько 11:30 з церкви вінки переносять у білий мікроавтобус. Труну виносять шестеро чоловіків у чорних костюмах. Всі вони в масках і рукавичках. Слідом за ними йде Петро Порошенко разом із дружиною Мариною, сином Михайлом, доньками Євгенією та Олександрою. Всі вони в чорному вбранні.

 

Труну везуть до клубу Кабінету міністрів, що по вул. Інститутській. Тут уже зібралися понад сотню людей. Більшість тримають у руках червоні троянди.

"Олексій Іванович дуже гарний був: високий, з розкішною шевелюрою. Перед смертю змінився так, що не впізнати", - перемовляються між собою кілька чоловіків.

Поряд поправляє лацкани сірого піджака ексміністр культури Євген Нищук.

"Я його пам'ятаю ще зі своїх творчих шляхів. Познайомився з ним у Вінниці, коли був там на відкритті одного мистецького заходу. Я знав про нього й раніше, але тоді вперше довелося спілкуватися. Олексій Іванович був дуже світлою людиною. Відчувалася його харизма впевненої державної людини. Говорили з ним про Вінницю та Україну. Олексій Іванович розповів про своє бажання перетворень у місті. Казав, що планує переробити набережну, на якій проходив захід", - поділився Євген Нищук.

 

Крізь натовп іде колишній прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Його супроводжує охоронець у синьому піджаку.

"Олексій Іванович був дуже працелюбним, життєрадісним, мав тонке почуття гумору. Згадую, як піднімався сходами Вінницької облради, а він спускався вниз. Як тільки Олексій Іванович когось бачив, він відразу розцвітав. На його вустах з'являлася посмішка", - каже Володимир Гройсман.

Труна з білими каллами та орхідеями стоїть у центрі зали. На восьми оксамитових подушках викладені нагороди Олексія Порошенка. Зокрема, Держави та Ярослава Мудрого. На стіні висить портрет покійного, перев'язаний чорною стрічкою.

 

Щоб попрощатися, до труни вишиковується черга. Люди кладуть квіти, потім підходять до родини Порошенків, аби висловити співчуття. Обіймають Марину Анатоліївну, Петру Олексійовичу тиснуть руку.

"11 червня в Олексія Івановича був день народження. Попросили, щоб я його не тривожив. Мовляв, може розплакатися. Він страшенно переживав за свого сина. Аби не засмучувався, йому не давали дивитися телевізор і слухати новини. Але десь він почув про допит - і в нього стався інсульт", - говорить 68-річний Георгій Заболотний. Він був головою Вінницької облради з 2006-го по 2010 рік.

"У момент знайомства з Олексієм Івановичем я був заступником голови Вінницької облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу. У той час усе розвалювалося. У нашій області понад 50 відсотків полів не оралися. Я попросив Олексія Івановича, щоб він пішов працювати в аграрну галузь. Він погодився: "Ну давай поїдемо, подивимося на поля. Покажеш, що ти хочеш". З приходом Олексія Івановича в регіоні все змінилося.

 

Він був трудягою, працював і день, і ніч. Я виїжджав на роботу о сьомій ранку, а він о шостій вже дзвонив: "Ти що, спиш? А я вже на полях. Піднімайся й ти". Якось подзвонив до світанку: "Спати не можу. О третій прокинувся, супчику поїв, і на поля поїхав. А де ти?" Відповідав: "Тільки проведу нараду, роздам наряди - й відразу до вас". Олексій Іванович на це: "Ні-ні, їдь зараз. Нам із тобою треба на доїння корів поїхати, а потім ще з людьми зустрітися". Він на повну віддавався роботі, був енергійним і людяним. Якось підійшла одна жінка: "Немає за що вдягнути дітей, щоб відправити до школи". Він спитав, чи маю гроші. Віддав усе, що мав у кишені. Він доклав ще свої і віддав тій жінці.

 

Олексій Іванович цінував і поважав кадри. Купував чи брав для них автомобілі в оренду. Викуповував будинки, видавав житло сиротам і спеціалістам.

Був добрим і порядним. Коли зустрічалися з ним уже в Києві, як я став депутатом парламенту, він пропонував: "Доки Петро не знає, давай ще протягнемо газ в одне село". Він ніколи не розпитував у мене про особисті справи. Тільки питав: "Ти все посіяв? У тебе все є? А люди як? Що людям даєш?"- поділився Георгій Заболотний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пройшла панахида за батьком Порошенка

Прощання тривало майже 2 год. Олексія Порошенка поховають на Звіринецькому кладовищі, в родинному склепі. Там спочивають його дружина Євгенія Сергіївна та старший син Михайло.

×