четвер, 18 березня 2021 09:00

Як давні гуцули носили автентичний кептар
5

В старі часи у кожного гуцула був святковий кептар на вихід до церкви
Фото: Фото надане Михайлом Вінтонюком
В старі часи у кожного гуцула був святковий кептар на вихід до церкви
В старі часи у кожного гуцула був святковий кептар на вихід до церкви
В старі часи у кожного гуцула був святковий кептар на вихід до церкви
В старі часи у кожного гуцула був святковий кептар на вихід до церкви

Кептар — це безрукавний хутряний кожух, який здавна одягали люди, що живуть у Карпатах та Прикарпатті.

Виріб роблять з овечої шкіри й оздоблюють кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком.

За словами кушніра Михайла Вінтонюка із села Корнич Коломийського району Івано-Франківщини, кептарі носили в усіх регіонах України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Абомовня, гачі, єрчита – видали словник гуцульської говірки

Майстер розповів Gazeta.ua, що відрізнявся лише орнамент та могли бути інші матеріали.

"Обов'язково в нас на Гуцульщині, наприклад, шили святковий кептар на вихід до церкви, а коло хати брали старий, зношений і полатаний. Від нього відпорювали орнамент і перешивали на новий. Як ішли до церкви в новому кептарі, а в дорозі заставав дощ, то його брали навиворіт. Тоді дощ падав на хутро і з нього злітав, а шкіра лишалася м'якою, чистою і сухою. Коли дощ на неї потрапляв, то кептар збігався, жовтів і твердів", - розповів Михайло Вінтонюк.

Гуцулами називають українців, які проживають у Карпатах. Вони є нащадками давнього племені уличів. Проживають у Верховинському, південній частині Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильському та південній частині Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області.

Зараз ви читаєте новину «Як давні гуцули носили автентичний кептар». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі